На мою думку,казки — віддзеркалення народної мудрості. Усе, що люди пізнали та усвідомили за багатовікову історію, усе, у чому переконує досвід повсякденного життя, відбилось у казках. Ці захоплюючі оповіді дають нам перші життєві уроки. "Сказка ложь, да в ней намёк, добрым молодцам урок", — писав О. Пушкін.
Що таке добро і зло?
Одна з головних особливостей казок — неодмінна перемога добра над злом. Але як відрізнити добро від зла? Цього також вчать казки.
Добро — це те, що дає хорошим людям радість та щастя.
До свого щастя герої йдуть довго, долаючи перешкоди, б'ючись із ворогами та перемагаючи свої недоліки. Отже, шлях до добрих справ пролягає через зусилля та працю.
Казки вчать любити та цінувати працю. У казці "Один зароблений карбованець" старий батько бажав, щоб його син навчився працювати, тоді він цінуватиме й працю інших людей та не спустить заробленого батьком майна
Казки навчають сміливості. Тільки відважні герої досягають своєї мети. Герої — пересічні люди, які змогли перебороти страх, лінощі заради обов'язку. Іван — селянський син переміг дванадцятиголове чудовисько, тому що знав: покладати надії нема на кого, самі старі залишились, брати боягузливі та ліниві, а комусь-то треба захищати свою землю та свій дім.
Отже,азка вчить мріяти та вірити у дива. Без буяння фантазії розум людини спить, сили його дрімають. Казка допомагає повірити в свої сили. Адже людина може багато зробити, і не лише у казці.
Потрібно вміти прощати, по-доброму ставитися до людей, допомагати їм у скрутну хвилину, бути вірним. Люди завжди мають уміти відрізнити справжню красу від не справжньої. Краса, поєднана з добром,— велика сила.Справжнє мистецтво має дивовижний, чудодійний вплив на людину Авторський задум казки Г.К. Андерсена «Соловей» полягає у протиставленні істинної краси та штучної красивості, ствердженні всеперемагаючої сили мистецтва та висміюванні невігластва, відсутності розуміння природи й мистецтва, бездушності й низькопоклонства перед вельможними людьми.