1.Через воду він проводить, А сам з місця вік не сходить. (Міст) 2.По полю ходить, жне, косить, Зерно молотить, хліба не просить. (Комбайн) 3.Кавунчики дрібненькі, Смугасті та кисленькі, У колючки вбралися І кущиком назвалися. (Аґрус). 4.З небесної діжки Крижані горішки На землю упали, Шкоди нам завдали. (Град) 5.Прийшла кума із довгим віником На бесіду із нашим півником, Схопила півня на обід Та й замела мітлою слід. (Лисиця) 6.Уночі гуляє, А вдень спочиває, Має круглі очі, Бачить серед ночі. (Сова). 7.Олена зелена, Не сіяна, не саджена, Хто доторкнеться, Той обпечеться. (Кропива) 8.Цвіте синьо, лист зелений Квітник прикрашає Хоч мороз усе побив – Його не займає. (Барвінок) 9.У лісі зростав, У столяра побував, В кімнаті оселився, Полотном укрився. (Стіл) 10.Стоїть собі літечком На городі тіточка, Світлокоса, білочуба, а на ній зелена шуба. (Кукурудза)
9 березня 1814 року – народження видатного поета . Навесні 1837 року – Шевченко тяжко захворів. 22 квітня 1838 року – викуплений з кріпацтва. Восени 1839 року – Шевченко знову тяжко захворів. 1838-1845 роки – наука в Академії мистецтв у м.Петербург. 1840 року – вийшов “Кобзар”. 1839 – 1841 роки – працює над поемою “Гайдамаки”. 1841 року – поема “Гайдамаки”. 1843 року – Шевченко приїздив на Україну. Восени 1845 року – хворів на гарячку в Переяславі. 1845 року – написано п’ять поем :”Кавказ”,”Єретик”,”Великий льох”,”Наймичка”, “І мертвим, і живим…” та всесвітньо відомий “Заповіт”. 5 квітня 1847 року – Шевченка заарештовано і відправлено до Петербурга. Восени 1847 року – у вогких казематах Орської фортеці Шевченко захворів на ревматизм. 1847 року – був вміщений у лазарет. 1848 року – брав участь в науковій експедиції для вивчення опису Аральського моря. 1848-1858 роки – військова служба, в Окремому Оренбурзькомо корпусі. 17 жовтня 1850 року – переведено в Новопетровське укріплення . 1855 року – хворів на виснажливу малярію. 2 серпня 1857 року – поета було звільнено. 1858 року – було видано дозвіл про виїзд на Україну. Влітку 1859 року – Тарас Григорович поїхав на Україну, в рідне село Кирилівку. 1859 року – в Лейпцігу вперше надрукована поема “Кавказ”. 10 березня 1861 року – Тарас Шевченко зайшов у свою майстерню, упав і замовк навіки. 22 травня 1861 року – тіло Великого Кобзаря перевезене на Україну і захоронене в Каневі на Чернечій горі.
А сам з місця вік не сходить.
(Міст)
2.По полю ходить, жне, косить,
Зерно молотить, хліба не просить.
(Комбайн)
3.Кавунчики дрібненькі,
Смугасті та кисленькі,
У колючки вбралися
І кущиком назвалися.
(Аґрус).
4.З небесної діжки
Крижані горішки
На землю упали,
Шкоди нам завдали.
(Град)
5.Прийшла кума із довгим віником
На бесіду із нашим півником,
Схопила півня на обід
Та й замела мітлою слід.
(Лисиця)
6.Уночі гуляє,
А вдень спочиває,
Має круглі очі,
Бачить серед ночі.
(Сова).
7.Олена зелена,
Не сіяна, не саджена,
Хто доторкнеться,
Той обпечеться.
(Кропива)
8.Цвіте синьо, лист зелений
Квітник прикрашає
Хоч мороз усе побив –
Його не займає.
(Барвінок)
9.У лісі зростав,
У столяра побував,
В кімнаті оселився,
Полотном укрився.
(Стіл)
10.Стоїть собі літечком
На городі тіточка,
Світлокоса, білочуба,
а на ній зелена шуба.
(Кукурудза)