Індивідуальність. Кожна прочитана книга запам’ятовується обкладинкою, текстурою сторінок, шрифтом. Тому всі вони для нас – різні, і всі разом створюють цілий світ.
Інформацію простіше сприймати і читати з паперового джерела. Дослідники проводили досліди, покликані порівняти швидкість читання і глибину запам’ятовування інформації при використанні різних носіїв. Цифри наводити не будемо, але вони підтвердили, що паперові книги мають значну перевагу в цьому питанні. Чому?При читанні мозок намагається створювати певні зачіпки. Коли ми маємо справу з паперовою книгою, цими зачіпками служать колір обкладинки, формат видання, характеристики палітурки, вигляд сторінок, запахи, розташування тексту, наявність картинок. Завдяки всьому цьому в голові створюється структура, яка допомагає вишукувати в пам’яті потрібну інформацію. В електронному ж варіанті всі тексти однакові, тому мозку немає за що зачепитися, крім самих даних.
При читанні паперової книги ми яскравіше переживаємо емоції. Знову ж таки, це підтверджено дослідами. Вчені досліджували фізіологічні реакції організму, і зокрема активність нервової системи при читанні паперових і електронних книг. У першому випадку ці реакції були майже в два рази вище.
Запах книжкових сторінок. Не будемо відкидати і такі милі нюанси, як запах книжкових сторінок, задоволення від придбання свіжого томика в гарній обкладинці, розглядання корінців на полицях домашньої бібліотеки…
Стимулює дітей до читання. До речі, домашня бібліотека стимулює дітей до читання куди більше, ніж електронна книга. Ряди барвистих томів викликають цікавість, в той час як використання гаджетів зводиться до ігор і соціальних мереж.
Відповідь:
Значення давньої культурної спадщини свого народу для майбутніх поколінь
«Пісня та мила, пісня та люба – все про кохання, все про любов», - скільки української душі вилито в її поезії та прозі! Сльози, розпач, біль розлуки і радість зустрічі, розчарування, закоханість, щастя – все це стислий опис культурної спадщини мого народу.
Чи має користь вона для мене? Безперечно! Передаючи з поколінь в покоління невдачу або успіх, горе або радість, біль або щастя чи то в коханні, чи в материнстві, чи в дружбі, предки залишили мені цінний досвід, що набувався роками. Їхні пісні та балади вчать дорожити батьками, любов яких ніколи не зрадить, бути обережною в коханні, берегти своє серце і бути вірною своєму слову. «Хто в любові не знається, той горя не знає», - співає молода дівчина, яка потерпіла біль розлуки з коханим. Читаю ці слова і відчуваю глибину розпачу, якого може завдати невірність власним словам і обіцянкам. Це мотивує самій бути відповідальною за серце свого друга і берегти власне від невірних людей.
Українська культурна спадщина – це скарбничка, багата цінними порадами та уроками. Щирість і відкритість серця, дали змогу народові вкласти в свої пісні чимало корисних порад і життєвої мудрості. Черпати досвід з цим джерел варто і сучасному молодому поколінню, адже життя змінюється ззовні, однак серце незмінне.:
хочу получить по этому пишу не расстраивайся