Повість "Митькозавр із Юрківки" багато чого навчила мене. У даній повісті закладені проблеми дорослого життя, проблеми дітей і їхніх відносин.
Повість навчила вірити в дива, і навчила боротись за них. "Митькозавр із Юрківки" навчив фантазувати, створювати власні нереальні образи та вигадувати чудні назви цим образам. Ще навчила відстоювати свою думку, бути упевненим у своєму "відкритті", не дивлячись ні нащо. Повість загартувала снагу до вірної дружби, до підтримки інтересів свого товариша і подолання з ним будь-яких умов.
Це є й однією з проблематик цього твору - вірна дружба, її наслідки, її плюси та мінуси, чим доводеться заради неї жертвувати, тощо.
Як підсумок, можна сказати, що повість "Митькозавр із Юрківки" - повчальна, і важлива, адже може багато чого навчити. Навчила вона мене вірити в дива, бути з вірними і хорошими друзями, вигадувати власні фантазії, долати перешкоди, оцінювати людей та їхні вчинки і, врешті-решт, вірити в свої мрії та виконувати їх, не зупиняючись.
Моде речень мало, але це все, що змогла написати:)
Відповідь:
Бездуховність – одна з найбільших проблем сучасного суспільства. Традиційно під бездуховністю прийнято розуміти відсутність у людини високих життєвих прагнень, принципів, ідеалів буття, почуття піднесеності. На жаль, при погляді на багатьох сучасних людей складається враження, що вони абсолютно бездуховні, це має багато різних проявів.
Найяскравішим прикладом бездуховності в житті людини є пріоритет особистого над суспільним. Сьогодні життя складається так, що дуже багато людей зовсім не замислюються про загальне благо. Усі прагнуть стати успішними особисто – хочуть забезпечити собі сите й задоволене життя за будь-яку ціну, не замислюються про великі цінності сучасності та про інших людей, які іноді чогось сильно потребують. Наприклад, люди не приділяють достатньо уваги тим, кому потрібна їхня до . Бездуховні люди намагаються сховатися від сплати податків, не хочуть брати участь в суспільно корисних заходах, завжди віддаляються від суспільства, щоб бути тільки наодинці і не чинити ніяких корисних дій в суспільстві. Втім, суспільство дуже швидко визначає таких людей і застосовує по відношенню до них справедливі заходи відповідальності.
Пояснення:
Починаючи з давніх часів, люди прагнули відрізнятись один від одного. Представники різних країн носили національні костюми, завдяки яким українця можна було легко відрізнити від німця, француза, грека тощо. Зараз одяг — більш стандартний, хоча є безліч в створити собі неповторний стиль. І це особливо стосується підлітків, адже саме в цьому віці нам хочеться виразити себе, підкреслити свою унікальність гаючи за натовпом, можна побачити абсолютно різних людей: дівчат із рожевим волоссям у широченних штанях або фарбованих блондинок у міні й чоботях на «шпильках»; юнаків у чорному, з пірсингом на обличчі або милих «лялькових» хлопчиків із пишними кучерями в майже жіночому одязі... їх помічаєш у першу чергу, бо вони виділяються на загальному тлі. А з кого ж складається решта? З «сірої маси»? Адже є люди, які, навпаки, не хочуть, щоб їх помічали, звертали на них увагу, тому намагаються злитися з іншими, бути як усі.Кожен із нас — по-своєму неповторний.
Білий кінь Шептало - це алегорія. У цьому образі автор зображує непокірного людини, яка не хоче приймати рабську долю, бути «як всі», противиться «сірої буденності, але терпить поразку в цій боротьбі. Письменник хотів показати, як під впливом повсякденного життя і суспільних умов яскрава, але слабка людська особистість втрачає індивідуальність, зраджує свої мрії, пристосовується до оточення.