Риторичні запитання: Але чи й там усі з вас бенкетують? Кого цей рік не дочекались ви? Хто зрадив ще чудову нашу звичку, Кого забрав холодний світ од вас? Хто не прийшов на братню перекличку? Чий голос змовк? Хто передчасно згас?
Анафора: Ти простягав нам із-за моря руку,/Ти нас єдиних в спогадах носив;Благослови, моя святкова музо, / Благослови: нехай живе ліцей!
Оклики: Пора, пора! Ні наших мук, ні мрій Не вартий світ; розвіємо оману!
Я люблю осінні канікули. Вони дають перепочити під час навчального року. Тільки шкода, що вони такі короткі.
Осінні канікули тривають всього тиждень, іноді десять днів. Не встигаєш як слід відпочити, як уже знову йти до школи.
Зазвичай я проводжу осінні канікули вдома, читаю книги або риюся в Інтернеті. Якщо визирає сонечко, я виходжу надвір до друзів. Якщо надворі дощ, я розкладаю на підлозі «твістер» та за друзів повеселитися. А хтось обов`язково фотографує, як ми на підлозі викручуємося. Вечорами ми граємо з татом в шахи, «монополію» та інші настольні ігри.
Іноді, коли погода дозволяє, батьки їдуть до лісу за грибами. І мене, звичайно, теж беруть з собою. Ще на осінніх канікулах ми їздимо до бабусі. Я залишаюся у неї на кілька днів, граюся з її котом, ходжу з бабусею в гості до тіток. До мого приїзду бабуся зазвичай бере квитки до цирку або на дитячий спектакль, і ми з нею дивимося виставу.
Щоб ми на канікулах не сумували, наш класний керівник теж організовує культурну програму. Наприклад, ми всім класом ідемо на виставку. На останніх осінніх канікулах ми побували в дельфінарії. Там виступали дресировані морські котики та дельфіни. Було так весело! Так що осінні канікули я провів дуже добре.
Художні засоби до поеми "19 жовтня" Пушкіна:
Епітети: багряне убрання, поля зів'ялі й голі, тихе сяйво дня, келія пустинна, осінні негоди, чаша легкопінна, гіркі недуги, Італія ясна, щаслива путь, доля мандрівна, доля строга...
Неологізм: легкопінна,
Порівняння: він (союз), як душа; свій дар, як час, я тратив без угаву.
Метафори: міцнів під крилом коханих муз.
Звертання: каміне, вино, друже, любі друзі,Горчаков, Вільгельм, спізнілий друже мій.
Риторичні запитання: Але чи й там усі з вас бенкетують? Кого цей рік не дочекались ви? Хто зрадив ще чудову нашу звичку, Кого забрав холодний світ од вас? Хто не прийшов на братню перекличку? Чий голос змовк? Хто передчасно згас?
Анафора: Ти простягав нам із-за моря руку,/Ти нас єдиних в спогадах носив;Благослови, моя святкова музо, / Благослови: нехай живе ліцей!
Оклики: Пора, пора! Ні наших мук, ні мрій Не вартий світ; розвіємо оману!
Повтор: Пора, пора! Повніш, повніш!