1. Тараса Шевченка
2. Шевченко пас ягнят та молився, зараз же діти більше гуляють з друзями і сидять в інтернеті
3. добре, наче в раю
4.про те, щоб стати вільним, а не кріпаком
5.Господнє небо, і село,
Ягня, здається, веселилось!
І сонце гріло, не пекло!
Та недовго сонце гріло,
Запекло, почервоніло
І рай запалило.
Природа зігріває його ясним сонечком, напуває пахощами трав, вносить у душу малого сироти відчуття спокою й тихої радості.
6.Вона була добра і співчутлива
7.Він подорослішав і його життя набагато ускладнилося, тому згадуючи дитинство він сумує по ньому.
De libertate» рік написання: 1757
Вид лірики – патріотична.
Провідні мотиви: воля — найбільше багатство, уславлення Б. Хмельницького.
Жанр «De libertate»: громадянська лірика (поет пов’язує волю з боротьбою за національне і соціальне визволення трудящих)
Тема «De libertate»: вияв громадянської мужності поета в період посилення кріпацтва, оспівуючи волю як найбільше багатство людини.
Ідея «De libertate»: уславлення Богдана Хмельницького, народного героя, який присвятив своє життя боротьбі за волю і щастя українського народу; утвердження свободи людини як найвищої суспільної цінності.
Основна думка: тільки за умови отримання волі людина почуватиме себе щасливою; ніяке золото не замінить «вольности».
Віршовий розмір – дактиль.
Тип римування – суміжне.
Художні засоби «De libertate»
Риторичні запитання: Что тут за вольность? / Добро в ней какое?
Риторичний оклик: Будь славен вовік, о муже избранне, / Вольности отче, герою Богдане!
Порівняння: Добро… будто золотое.
Звертання: Будь славен вовек, о муже избранне.
Моє розуміння змісту новели "Intermezzo" та її назви
Я завжди з великим задоволенням читаю твори М. Коцюбинського. Це письменник незвичайний. Письменник-патріот, вдумливий і тонкий дослідник, істинно неперевершений майстер художнього слова, творець соціально-психологічної новели. Одна із найбільш відомих його новел — "Intermezzo". Це твір не для розваги. І зрозуміти його, не прочитавши вдумливо й уважно, глибоко не осмисливши кожну частину, неможливо. Але зрозумівши, відразу відчуваєш велику насолоду і натхнення, які дає цей твір.
Заголовок новели походить від назви музичного твору довільної будови, що виконується оркестром між окремими частинами опери. Я зрозуміла, що Коцюбинський переосмислив цей термін і вклав у нього інший зміст. Інтермецо у Коцюбинського — це перерва, перепочинок, це час, коли герой набирається сил для нової праці і боротьби.
Це твір — про участь інтелігента-демократа, митця за покликанням у визвольній боротьбі народу, що тривала у часи жорстокої реакції царату.
Новела написана Коцюбинським 1908 року. Це був час реакції — жорстоких розправ російського самодержавства з революціонерами та бунтівниками. Тюрми були переповнені вчорашніми шукачами правди, поліція та жандарми, військово-польові суди чинили розправи та самосуди: стріляли, вішали, били. Саме цього часу політичної реакції М. Коцюбинський створює "Intermezzo". Це закономірне явище в творчості великого художника слова. Вона є наслідком його роздумів над питаннями про призначення літератури, про моральне обличчя митця, є яскравою, глибокою відповіддю тим, хто прагнув звести літературу до панської забавки, позбавити її великої суспільно-виховної сили.