Герасим Калитка - центральний образ комедії І.Карпенка-Карого "Сто тисяч". Це дуже багатий селянин. Його основне багатство - це земля. У Калитки вже є двісті десятин, проте жадоба до наживи не дає йому спокою: він мріє скупити всі навколишні землі,щоби їх не об'їхати і за три дні. Жадібність вбиває в ньому людську подобу: йому жаль окрайця хліба наймиту, сина мріє оженити на багатій дівчині, а віддавши заміж дочку - не дав зятеві посаг у сумі п'яти тисяч карбованців, який обіцяв.
Щоби скупити омріяну землю, Калитка вирішує купити сто тисяч фальшивих карбованців. Та навіть і тут Калитка намагається обманути, і замість домовлених п'яти тисяч дає три за фальшиві купюри. Та шахрай виявився хитрішим і підсунув Калитці мішок паперу.
Калитка біжить вішатися, а коли його знімають, він вважає, що краще смерть, ніж життя без грошей.
Цим образом автор показав повну деградацію сільського багатія, який, маючи мільйони, ладен вдавитися за копійку.
це сільський багатій, найбільше бажання якого — збагачення. Заради цього він недосипає і недоїдає, сам тяжко працює і своїм рідним не дає спуску. Життя в його розумінні складається з двох понять — грошей і землі, всі думки його і мрії, розмови і вчинки базуються на них.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/harakteristika-gerasima-kalitki-sto-tisyach/