Гроші — це «вічна» проблема. Одні не знають, де їх взяти, а інші — куди їх подіти, щоб отримати ще більше. Яскравим прикладом цієї проблеми є п’єса І. Карпенка-Карого «Сто тисяч».Головний герой п’єси, Калитка, так визначає місце грошей у своєму житті: «Гроші — всьому голова». І дійсно, вони заполонили не лише розум Герасима, а й душу. Все у своєму житті і житті рідних йому людей він вимірює грошима. Протягом п’єси ми бачимо, як у Калитці гине людина, бо стяжательство і скнарість беруть у ньому гору. Ми здогадуємося, що колись Калитка, можливо, був доброю людиною. Він працьовитий, любить землю. До неї він із ніжністю промовляє: «Ох земелько, свята земелько, Божа ти дочечко! І все то гроші, гроші, гроші». Герасим уже давно втратив ніжні почуття до своєї дружини. Він розуміє, що вона працьовита, «з діжі рук не виймає з ранку до вечора», але при цьому він не здатен навіть на елементарну вдячність. Коли Параска попросила запрягти воза, щоб з’їздити з Мотрею до церкви, Герасим відповів, що «коні за гроші куплені». Більше того, він міг і побити дружину. Не раз, за її словами, вона із синцями ходила.Не краще Калитка ставився і до свого сина Романа. Хлопець виріс працьовитим та слухняним, але для свого рідного батька він також був товаром. Спочатку Герасим пообіцяв дати згоду на одруження Романа та Мотрі, які кохали одне одного. Та зробив він це лише з однією метою, «щоб вона старалася в роботі». А насправді Калитка мріяв про одруження свого сина з донькою Пузиря, і найбільше його турбувало питання, скільки за нею дасть батько посагу. Але найгірше те, що в душі і свідомості самого Романа вже проростало зерня прагнення до наживи, посіяне батьком. Він не противиться волі родителя, з легкістю зраджує своє кохання до Мотрі, бо і для нього сенс життя вимірюється грошима, а не сімейним благополуччям та людськими стосунками. Роман не засуджує батька і за те, що видаючи заміж дочку, він не додав п’яти тисяч посагу. Те весілля перетворилося па загальну бійку, та ніхто не переживав з цього приводу. Роман ще і скористався з нагоди — зібрав волосся, «яке літало по хаті, як павутина восени, щоб дурно не пропало», і зробив два квачі підмазувати колеса дьогтем. Обидва герої вражають нас своїм цинізмом. Роман сумнівається, чи одержать вони посаг від Пузиря, але Герасим впевнений: «Я обманю хоч кого, мене чорта лисого обманить хто».Та не так сталося, як гадалося. Бажання отримати гроші за будь-яку ціну, навіть злочинним шляхом, затуманило розум Калитки, приспало його обережність, заполонило свідомість і підсвідомість (йому навіть уві сні снилися гроші). Таким станом Герасима і скористався єврей, який запропонував купити у нього фальшиві гроші. І… жадібність, як жива істота, перемогла Герасима Никодимовича зсередини. Вона зруйнувала мури людської совісті, які тримаються на честі й моралі. Вона знищила у людині людину. Вона хотіла позбавити Калитку найціннішого — життя. А він і не противився, бо для нього «краще смерть, ніж така потеря». Отож, жадібність до грошей і людські цінності — явища несумісні.
4. Новели. Розширив імпресіоністичний стиль укр.літ,відноситься до ₴нової генерації письменників", почав творити модерну літетуру, якої не було раніше, з'єднував музику з літературою (як у творі інтермеццо), експерементував з поєднаннями цим самим створюючи нові вітки. 5. Він написав її з себе, описав відчуття, втому, яка накопичилася в нього на протязі життя у місті, передав красу того світу який він бачив навколо себе. 6. Інтермеццо - імпресіоністична новела. Має непередбачуваний та неочікуваний кінець(що є характерним для новели) Передає почуття, є дуже емоційною (треба прочитати текст та виписати найемоційніші моменти, я вже його перечитувати не буду=)). 7. Бо вона дуже емоційна, описує життя та кохання двох людей, має багато ₴пісенних моментів", коли Іван танцює з Чугайстирем, коли Марічка співає. Крім того новела легко читається, що теж несе в собі певну "музичність" 8. Бо вони також були дітьми двох ворогуючих сімей, закохалися один в одного ще в дитинстві, їхні стосунки розвивалися швидко, але були обірванні смертю Марічки, сумуючи за коханою Іван постійно шукав її, чув її голос і в результаті це привело його до гибелі. Знову ж одна любов принесла декілька смертей - аналогія з Ромео і Джульєтою. 9. Неоромантизм - емоційні протиставлення героїв, ніжна й безпосередня у своїй природно-поетичній первозданності Марічка і приземлено-груба Палагна. Посилений імпресіонізм - під час похорону Івана гуцули влаштовують танок, стан Івана після того як дізнався про смерть коханої, на початку твору сварка та бійка між сім'ями, танець з Чугайстирем тільки б вберегти від смерті мавку. 10. В музиці інтермеццо - це невелика п'єса (підвид драматургії, розвивається з великою кількістю головних героїв).В новелі Коцюбинського також відображені герої, перечислені на початку твору так як у п'єсах (моя утома, вітер, рука города і тд). Його новела невелика за змістом, так як і п'єса. Поскільки в музиці інтермеццо вставляється у середину великого твору, то ще її можна назвати "паузою", і новела письменника - також пауза його городського життя. 11. Це треба робити самостійно. Можу порекомендувати рядки з природою фарбувати зеленим або блакитним кольором - як символ духу, волі, здоров'я, свободи та відпочинку. Там де буде місто - можна взяти сірий, коричневий кольори - як символи тяжкості, заповненості, буденності та сірості. Де описуються емоції можна взяти жовтий або оранжевий - відображення почуттів та душі. 12. Скрипку(альт, контрабас) (вона може передавати як розчуленість, спокій, так і сердиті та сильні тони), піаніно - моменти з природою, наповнені спокоєм, саксофон - також спокій.
Що істота, яка не може втримати жодного слова на язиці, потрапіть у халепу
тому треба пильніше слідкувати тим що ми говоримо