1 А
2 Г
3 Б
4 А
5 Б
6 Б
7 кінь Шептало, тому що він був позбавленим волі. У нього була благородна кров, але над ним знущалися позбавляючи можливості скакати духм*яними травами.
8 вітька був дуже прудким та рвучким, був гарним та мав 14 років. Хлопець був цілеспрямованимта впевнено йшов до виконання своїх цілей та планів. Худощавий та стрункий
федько мав 12 років та був товстеньким та флегматичним хлопцем. він був романтиком адже сам запропонував написати серенаду. Також міг спокійно пролежати хоч весь день на одному боці.
галя була дуже гарна та струнка, немов вирізьблена. Дівка була дуже сміливою та відважною. улітку працює листоношею щоб заробити грошей. Мала дуж гарні чорні-чорні очі та жваві.
9(2)
князь спочатку не знав, що дракон покинув Люботин і тому спокійно планував двобій, щоб знайти зятя. Та прийшовши до печери зрозумів, що його друг покинйв його, і нічого не сказав. Цар спочатку був дуже розлюченим, через те , що дракон не розповів йому, але ж потім зрозумів, що сам хотів його убити. Тому трохи порозмірковувавши він видав свою дочку за сусіднього принца і завжди з сумом згадував свого вірного і дуже розумного друга
Відповідь:
Немає в Україні людини, яка не знала б імені Кобзаря. Події останніх років показали, що твори його не належать лише історії. Вони актуальні й живі і нині, бо ж не випадково слова з його поезій наші воїни пишуть на стінах будівель у зоні АТО та своїх бронежилетах. Саме тому поеми "Катерина" і "Наймичка" стали для мене відкриттям "іншого" Шевченка. Не борця і пророка, а людини, яка тонко відчуває, глибоко переживає, яка відтворює внутрішній світ Жінки - і саме з великої літери.
Поеми підвели мене до двох висновків: добре, що я живу сьогодні; мама здатна на будь-яку жертву заради дитини. І саме в такій послідовності.
Висновок перший випливає з обох творів. Шевченко вводить нас у світ моралі українського народу ХІХ ст. І те, на чому поет наголошує, мені зовсім не сподобалося. Жорстоке, безкомпромісне ставлення до покриток і байстрюків стає причиною драматичних подій. Якби всім селом не цькували Катерину, якби батьки мали сміливість стати на бік своєї нещасної обдуреної дитини, не довелося б бідолашній дівчині-жінці поневірятися з Івасем по світу, не відбулося б другої зустрічі з москалем-офіцером, не зазнала би Катря отого страшного усвідомлення, що її не пам'ятають і ніколи не любили, не кинула б вона напризволяще своєї дитини. Історії Ганни Шевченко не розповідає. Але той факт, що вона потай підкидає свого сина, свідчить про те, що законного чоловіка у неї теж не було, підтримки й вона ні від кого не мала і шукає порятунку для Марка-байстрюка. Я рада, що нині така гірка доля не загрожує ні обдуреним дівчатам, які й так постраждали, ні діткам, чиї тати їх знати не хочуть.
Якщо ж говорити про мій другий висновок, то він стосуватиметься лише поеми "Наймичка", оскільки в "Катерині" ні сама головна героїня, ні її мама ніякої жертовності не проявили. А от Ганна - приклад справжньої Матері. Якщо Катерина, яка, звичайно, любила своє дитя, все ж жила думками про Івана-офіцера, не змогла пережити своєї непотрібності йому й наклала на себе руки, забувши, що вона відповідальна за долю сина, то Ганна з народженням Марка забула про себе. Вона живе однією думкою: врятувати дитину від лихої байстрючої долі. Саме тому героїня знаходить сили віддати дитину в ретельно відібрані чужі руки, жити служницею при Маркові, берегти таємницю до останніх днів, бо правда перекреслила б синове майбутнє, прирекла б його на зневагу, переслідування і жорстокість світу. Це справжній материнський подвиг, у цьому - материнська любов. А тому образ Ганни й ідея твору будуть актуальними в усі часи й для всіх народів.
Пояснення: