Тільки-тільки відлютувала громадянська війна. Через село хвилями прокочувалися червоні козаки, гетьманці, січові стрільці, петлюрівці, пройшло, відступаючи військо Пілсудського. У лісах іще блукають ті, кого голова комнезаму дядько Себастіян називає бандитами. З Херсонщини прибивається виснажена жінка з дитиною,— там голод. Про голод у південних селах говорять дядьки в своїх стихійних «політбесідах», згадуючи і про підступну «багряницю», Антанту, розруху. «Рощот панам» вони вже дали — поміщицькі маєтки, економії розгромлено, ще «коли настала революція». Незаможники тепер ведуть суперечки про землю, їм якраз нарізають ділянки з колишнього панського поля.
Цікаво коментує розвиток подій церковний староста, який до нової влади ставиться недовірливо, причому деякі його критичні репліки влучають у ціль досить точно: «…колись усі були люди, а тепер стали — куркулі, середняки і злидні»; «…що було моїм, то було моїм, а тепер ніхто не добере, де моє, де твоє, а де наше.
це основе
ответ:
усі ми знаємо імена северина наливайка, богдана хмельницького, івана мазепи. а ким були найперші козаки? звідкіля вони взялися? на ці запитання ти знайдеш відповідь у новому гостросюжетному історичному романі володимира рутківського — одного з найблискучіших сучасних українських дитячих письменників. його дивовижні герої — грицик та малий волхв санько, юний богатир демко дурна сила, його мама-велетка, невловимий козак швайка зі своїм вірним вовком барвінком та їхні численні друзі — з честю виходять із найскладніших ситуацій. а небезпека чигає на кожному кроці, а надто, коли ти зважився підняти шаблю на могутню татарську орду, а за твоєю спиною — майже ні
Рoсія, у часи Миколи і не була убогою або не відбулася країною з політичної точки зору, але саме така Росія описується в комедії «Ревізор». Цей період був названий автором багатьох мемуарів «глухі роки». I насправді, чим сильніше ставала імпеpія, тим більше губилися моральні цінності людей. Благородство і добропорядність змінювалися недовірою і черствістю. Настали застійні часи в розвитку культури, а вже про формування політики на початку XIX століття не було й мови. Mіста, про яку йдеться в комедії, не існує насправді, але він майже нічим не відрізняється від інших, в будь-якому куточку Росії можна знайти дуже схожі на цей міста. Один з героїв говорить про нього так: Так звідси хоч три роки скачи, ні до якої держави не доїдеш. Разом з тим, це місто схожий на маленьку країну. Тут є абсолютно все, у чому може потребувати її мешканець: будівлю суду, школи, поліція, лікарні, поштове відділення і багато іншого. Але їx стан залишає бажати кращого! Лікування в лікарнях дуже погане, поліція не справляється зі своїми обов'язками, в суді зростає корупція. Але найбільше вражає те, що це найгірше місто Росії.