Відповідь:
Судячи з усього хлопці відрізняються навіть зовнішньо. Ява кремезніший, цупкіший, У нього "весь ніс і щоки у рудому ластовинні". Ява говорить швидко, наче з кулемета строчить. Саме Ява головний фантазер і генератор різних ідей. Він видумував різні штуки-викаблуки для того, щоб прославитися. Ява змінював свою мрію про майбутню професію, як циган коні.
Павлуша більш тендітний, делікатний, спокійний, розважливий. У Павлуші "великі відстовбурчені вуха". Говорить Павлуша повагом, розтягуючи слова. Павлуша в основному підтакував Яві і підтримував його у всьому. Павлуша як з першого класу почав мріяти про професію льотчика, то так цій мрії і не зраджував.
Пояснення:
цитати: І Ява весь час вигадував різні штуки-викаблуки заради нашої слави. не часто мене Ява хвалить.
Ява міняв професії, як циган коні. Сьогодні він моряк, капітан далекого плавання. Завтра він геолог. Післязавтра директор кондфабрики ("по три кілограми "Тузика" на день можна їсти"). Тоді футболіст київського "Динамо". Тоді художник. Тоді звіролов, що ловить для дресирувальників хижих тигрів, барсів та ягуарів. А сьогодні, бачте, міліціонер.
Я ж — ні. Я як ото вирішив ще у першому класі, що буду льотчиком, так досі держусь, не схибив.
«Корить себя решительно вам нечем.
Скорей была заслуга ваша в том,
Что вы воспользовались целиком
Уменьем, к вам от старших перешедшим».
Дві душі Фауста:«Так две души живут во мне,
И обе не в ладах друг с другом.
Одна, как страсть любви, пылка
И жадно льнет к земле всецело,
Другая вся за облака
Так и рванулась бы из тела».
Байдужий до влади:«Мне б царских мантий и держав
Милей был этот плащ походный».
Невіра в Слово:«Ведь я так высоко не ставлю слова,
Чтоб думать, что оно всему оснвоа».
В певній ситуації:«В любом наряде буду я по праву
Тоску существованья сознавать.
Я слишком стар, чтоб знать одни забавы,
И слишком юн, чтоб вовсе не желать».
Ставлення до зла, брехні:«Я проклинаю ложь без меры
И изворотливость без дна,
С какою в тело, как в пещеру,
У нас душа заключена.
Я проклинаю самомненье,
Которым ум наш обуян,
И проклинаю мир явлений,
Обманчивых, как слой румян».
Про себе:«Я к загробной жизни равнодушен.
В тот час, как будет этот свет разрушен,
С тем светом я не заведу родства.
Я сын земли».
Бажання до«Я людям руки распростер.
Я грудь печалям их открою
И радостям – всему, всему.
И все их бремя роковое,
Все беды на себя возьму.
Сором’язливість:«Я в жизни не умел усвоить лоска
И в обществе застенчивей подростка».
10. Ім’я – Генріх.
Мы ето уже) сори непомню