до Костенко Ліно Василівно, я захоплююсь вами як письменницею та поетесою. Ви вносите в життя українського народу невтомну жагу до життя, ваші твори для нас орієнтир майбутнього. Читаючи ваші поезії, особисто в мене, захоплює дух. Вони, немов стріли, вражають в саме серце і залишають відбиток любові. Водночас такі теплі та чуттєві, сильні та живі, голосні та печальн і вам і вам за те, що ви є, за те що ви українка і ми український народ повинні пишатися тим, що маємо за честь бути вашими співвітчизниками. Я теж пишу вірші і саме ви та ваші поезії мене надихають. Поетична збірка "Річка Геракліта" - шедевральна! Гортаючи її сторінки, в мене нагортаються сльози... Її глибина чарує...Чи можемо ми очікувати найближчим часом появу нової збірки?
Скільки всього хочеться сказати, скільки запитати, але "несказане лишилось несказанним...". Дуже хочу, щоб ви прочитали цей невеличкий лист палкої шанувальниці. Ви, мабуть прочитаєте і забудете, бо у вас таких "монологів" - мільйони, а мені все одно приємно. Мрію про зустріч з вами...
Объяснение:
Відповідь:
1. Втечу.. - Остап до Соломії, коли прощається з нею
2. Бунтар... - цитата: пан біга по хаті, мов скажений. "Бунтар, кричить, гайдамака! " А розказує про це Остапові Соломія, тому відповідь двояка, хоча я більше схиляюсь до відповіді "пан"
3. Тікаймо звідси- цитата: А паня біла, біла, трясця трясе її, а вона руки заломила та: "Ромцю, каже, тікаймо звідси, бо ті хлопи заб'ють нас, як мого дідуся в Умані..." Знову ж таки - це розказує Остапові Соломія
4. Ну, хай тебе боронить.. - Соломія, коли прощається з Остапом
5. Не так мені страшно ляха...- Остап до Соломії
6. З живого шкуру здеру... - пан, коли лютував на Остапа
7. За Дунай, у Січ - Соломія, коли догнала Остапа
8. Пропадай воно все..- Соломія, коли втекла вслід за Остапом
9. Шукай тепер пане - Соломія, коли втеклаа вслід за Остапом
10. Хіба я боюся смерті - Іван Котигорошок
11. Бодай ти запалася - Остап, коли перебрався на турецькі землі
12. Як живий буду..- Остап під час марення у плавнях
Пояснення: