М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

Напиши невеликий лист малому Тарасові (5-6 речень). Постав йому запитання, які цікавлять тебе. Поміркуй, про що тобі хотілося б поговорити з однолітком​

👇
Ответ:
1SnakeDen1
1SnakeDen1
18.08.2022
Шановний Тарасе Григоровичу!
Я учень__ класу хочу Вам подякувати за Вашу творчість, талант, любов до України у кожному рядку Вашої поезії. Ваші твори завжди дуже життєві. Також хотів би задати вам декілька питань:
1. Розкажіть про веселі моменти з вашого дитинства.
2. Як саме ви відносились до тогочасної влади?
3. Що спонукало вас почати творити?
4,4(37 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
melesineduard
melesineduard
18.08.2022

Мистецтво – це одна з найважливіших ступенів в еволюції людини. Мистецтво допомагає людині дивитися на світ з різних точок зору. Багато людей присвячують себе повністю одному із загадкових явищ у світі, а деякі вважають його священної релігією. Історія мистецтва, як такого, починається з давніх часів, коли люди спілкувалися між собою за до настінного живопису. Незабаром чоловік відкрив писемність, але він навіть не здогадувався, яким сильним поштовхом це стало для розвитку мистецтва. З кожною епохою, з кожним століттям воно все більш і більш удосконалюється людиною. У всі часи мистецтво допомагало людині розвивати свої здібності, покращувати абстрактне мислення. Протягом століть людина намагалася все сильніше змінювати мистецтво, покращувати його, поглиблювати свої пізнання.

Мистецтво – це велика таємниця світу, в якій сховані секрети історії нашого життя. Мистецтво – це наша історія. Часом у ньому можна знайти відповіді на ті питання, на які не можуть відповісти навіть стародавні манускрипти. Мистецтво відіграє найважливішу роль в нашому житті, допомагаючи морально рости майбутнім поколінням. Кожне покоління вносить свій внесок у розвиток людства, культурно збагачуючи його. Не будь мистецтва, ми навряд чи змогли б подивитися на світ з різних точок зору, зазирнути за рамки буденного, відчути все трохи гостріше. Мистецтво, як велика релігія, що поєднує в собі різні віри, складається з різних видів: літератури, живопису, скульптури, танцю, театру, кіно. Мистецтво, як і людина, має багато маленьких прожилок, кровоносних судин, органів.

Мистецтво можна ставити на один щабель з наукою, можливо, навіть вище, тому що в першу чергу людина повинна навчитися відчувати навколишній світ, бачити і усвідомлювати себе невід'ємною його частиною. Воно має величезний запас таємниць і величезний обсяг історії, завдяки якій ми краще розуміємо оточуючий світ, стаємо мудрішими. Завдяки мистецтву ми стаємо освіченішими, дізнаємося історію своїх предків. Для мене мистецтво не є захопленням. Але що б ми без нього робили? Напевно, вмирали б з нудьги.

Мистецтво робить світ людей більш прекрасним, живим і яскравим. Наприклад, живопис: скільки до нашого часу дійшло старовинних картин, за якими можна визначити, як жили люди два, три, чотири і більше століть тому. Зараз багато картин, написаних нашими сучасниками, і що б це не було: абстракція, реалізм, натюрморт або пейзаж, – живопис – це прекрасне мистецтво, за до якого людина навчилася бачити світ яскравим і барвистим.

Архітектура – ще один з найважливіших видів мистецтва. По всьому світу розсіяна величезна кількість прекрасних пам'яток, і вони не просто називаються «пам'ятниками» – вони містять в собі найбільші таємниці історії і пам'ять про них. Іноді ці таємниці не можуть розгадати вчені всього світу.

Мистецтво допомагає нам освоювати науки і поступово поглиблювати свої знання. Воно є найважливішою частиною людського розвитку. Мистецтво впливає на наше життя з усіх боків, робить його різноманітним, яскравим, живим, цікавим і насиченим, допомагаючи людині все краще і краще розуміти своє призначення в цьому світі.

4,4(79 оценок)
Ответ:
chamich
chamich
18.08.2022
Цитатна характеристика климка • «климко йшов босий, у куцих штанчатах, старій матросці, що була колись голубою, а тепер стала сіра, та ще в дядьковій кириловій діжурці. тій діжурці, як казав дядько, було «сто літ і не рвалася вона лише тому, що зашкарубла від давньої мазути. не брали її ні дощ, ні сніг, ані сонце… уночі вона нахолоняла, а вдень аж димувала на сонці, пахла ще дужче і пекла плечі та спину». • «жив… відколи осиротів». • «це була найбільша радість климка — покласти перед дядьком чепурно списані зошити, а самому заходитись поратися: винести миску з дьогтяною водою, витерти підлогу, де набризкано, і тихо, покрадьки, щоб дядько не обернувся, насипати йому юшки, якої сам і наварив,— гарячої та запашної. про зошити він ніколи не боявся, бо тільки з письма інколи мав “посередньо”». • дядько кирило — климку: «ай, добра ж… у-у-у, такої не всяка й кухарка зварить…» • «він отак би й виріс серед уквітчалих ночей, якби не настали ночі інші, ночі без вогнів… од них віяло ліками, димом польових солдатських кухонь, гарячими на сонці уламками літаків і гармат». • «доглядати за собою — зварити їсти, прибрати в хаті, випрати одежину — він умів і сам». • «найстрашніше сталося тоді, коли він, перепочивши, підвівся, щоб іти, і впав: ноги не вдержали… він злякався, став розтирати литки, стегна, бив по них кулаками і кричав: «ану, йдіть! ану, йдіть мені зараз! » • «…йдучи з торбою за плечима понад парканами незнайомої вулиці, климко згадував свою станцію, кожен день її життя і кожну годину…» • климко — наталі миколаївні: «не треба вам нічого промінювати, а переходьте — це ми для вас із зульфатом удвох просимо,— переходьте жити до нас. ми вам будемо, маленьку глядітимемо…» • климко — зульфату: «що, в нас картоплі є трохи та сала? цього хоч би на два місяці хватило. а скоро зима. зараз, поки тепло, треба йти. харчів наміняємо по дорозі назад, молока, може…» • «климко видлубав у кишені одну тридцятку і поклав бабусі у пеляну, а сам швидко пішов геть». • «а климко висмикнув з торби надірвану плащ-палатку, розіпнув її в руках так, щоб затулити дівчину, і став роздивлятися, бурмочучи заклопотано перше, що стало йому на думку…» • «пустіть її! це моя сестра! сестра моя, чуєте? вона мені за маті» • «я вам, тітонько, води наношу, дров нарубаю, чи ще щось зроблю, що скажете. чесне слово! — климко похапцем розкрутив дротинку на кишені і простяг жінці всі гроші, дивлячись на неї вгору хворими очима». • «від переїзду вдарила довга автоматична черга. климка штовхнуло в груди і обпекло так боляче, гостро, що в очах йому попливли червоногарячі плями. він уп’явся пальцями в діж дурку на грудях, тихо ойкнув і впав» • тітка марина — климку: «де в тебе та й силочка береться, он скільки пройшовши голодний і холодний». • «я прийду до вас, тітонько марино. як тільки не стане голоду, так і приїду або прийду. а зараз треба мені назад, мене там ждуть…» • «німець таки достав його вже на льоту кулаком у груди… климко спробував підвестися, але в грудях і в коліні заболіло, що він застогнав і поповзом, ковзаючи ліктем по грязюці й тягнучи за собою клунок, вибрався з калюжі». • «климко йшов , бо вкрай зморився зі своєю ношею. мішок із сіллю та харчами він перев’язав пополам і ніс по черзі то на одному, то на другому плечі. в дощ він не зупинявся, щоб десь його переждати, а йшов, напнувшись надірваною плащ-палаткою, доки несли ноги».
4,4(21 оценок)
Новые ответы от MOGZ: Українська література
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ