"Тіні забутих предків" - один з найбільш зворушливих творів про кохання. Героїв цієї повісті Івана і Марічку називають українськими Ромео і Джульєттою. Розповівши трагічну історію кохання гуцулів, М. Коцюбинський оспівав духовну красу людини, чисте і вірне почуття.
Любов Івана і Марічки, дітей двох ворогуючих сімей, народилася несподівано, всупереч тій ненависті, що супроводжувала життя Палійчук і Гутенюків. Дві рідні душі знайшли один одного, щоб ніколи не розлучатися. Між ними повна гармонія, взаєморозуміння. Обидва - діти природи, яким добре відомі її закони, її мова, обидва - талановиті музиканти: Іван грав на флоярі, а Марічка обзивалася до нього своїми співаночкамі. Сподівалися одружитися, незважаючи на сімейну ворожнечу.
Але доля склалася по-іншому. Іван пішов на заробітки, а в цей час трагічно загинула Маша. Ось з цієї події, як мені здається, і починається велика історія про справжню вірність. Все, що робив Іван після смерті Маші, - це були спроби жити новим життям, забути кохану. Майже сім років він десь блукав, служив в наймах, здавався людям "ведмедем, який зализує свої рани". Потім повернувся в село, одружився, прагнув стати господарем, сім'янином. Але всі ці спроби були марними. Нове життя не приносило ні радості, ні щастя. Царинка і маржинка - слабка заміна того, що називають сім'єю. Тому що дружина Палагна була Марією! А саме вона, незабутня подруга дитячих і юнацьких років, вічно стояла біля нього, співала свої пісеньки або тихо плакала. І неправда, що Івана зжив зі світла Юра-мольфар, що він загинув через якусь душевну хворобу! Просто герой повернувся, нарешті, до своєї єдиної на все життя улюбленої. Тільки з нею він міг бути живим, міг діяти, творити, міг відчувати себе людиною. А якщо її немає, то і він не повинен жити - це вже суперечило б його людської сутності. Ось так я розумію трагедію гуцульських Ромео і Джульєтти.
Звичайно, література і життя - не одне й те саме. Життя багатше будь-художній твір, і людина завжди зможе знайти застосування для своїх сил, думок і бажань, навіть якщо її спіткало нещасливе кохання. Але, перечитуючи повість М. Коцюбинського, знову і знову переживаєш, хвилюєшся і глибоко співчуваєш закоханим.
Люди, які вміють любити один раз, дійсно прекрасні. Вони ніколи не зрадять, не зможуть збрехати. Нехай в кожному з нас буде хоч крихітка тієї душевної краси, якої М. Коцюбинський наділив своїх нещасних і щасливих закоханих - Івана і Марічку.
Герасим Калитка - центральний образ комедії І.Карпенка-Карого "Сто тисяч". Це дуже багатий селянин. Його основне багатство - це земля. У Калитки вже є двісті десятин, проте жадоба до наживи не дає йому спокою: він мріє скупити всі навколишні землі,щоби їх не об'їхати і за три дні. Жадібність вбиває в ньому людську подобу: йому жаль окрайця хліба наймиту, сина мріє оженити на багатій дівчині, а віддавши заміж дочку - не дав зятеві посаг у сумі п'яти тисяч карбованців, який обіцяв.
Щоби скупити омріяну землю, Калитка вирішує купити сто тисяч фальшивих карбованців. Та навіть і тут Калитка намагається обманути, і замість домовлених п'яти тисяч дає три за фальшиві купюри. Та шахрай виявився хитрішим і підсунув Калитці мішок паперу.
Калитка біжить вішатися, а коли його знімають, він вважає, що краще смерть, ніж життя без грошей.
Цим образом автор показав повну деградацію сільського багатія, який, маючи мільйони, ладен вдавитися за копійку.
1. Де ночував Климко в дорозі?
2. На місці крапок вставте пропущене слово: "Десь там, біля тих гір, чув од людей Климко, було велике місто..."
3. Кого зображено таким чином у творі: "Сивий, вусатий і кругло-товстий, в широких смугастих штанях, у довгій, ледь не до колін, синій косоворотці, підперезаний крученим шовковим поясом з білими китицями. На ногах у нього були величезні жовті черевики"?
4. Скільки картоплин Климкові вдалося накопати в полі?
5. Яким чином Зульфатові вдалося вигнати всіх щурів з Климкового притулку?
6. Як повів себе Зульфат, коли відчув зневажливе ставлення "похмурого бороданя на возі" до вчительки?
7. Як відреагувала Наталя Миколаївна на за хлопців перейти до них жити?
8. Що запропонував Зульфат узяти Климкові в далеку дорогу?
9. Що безногий швець узяв з Климка за тапочки?
10. Чому Климко не захотів залишитися назавжди в тітки Марини?
11. Для чого Климко розводив молоко водою?
12. Упізнайте героя твору: "І тут Климко побачив, що від переїзду назустріч йому біжить якийсь чоловік - босий, у солдатському галіфе, з розв'язаними поворозками і в гімнастерці без реміняки".
Объяснение:
Тіні забутих предків” – лебедина пісня кохання ненадуманого, природного, чистого, щирого, прекрасного. Михайло Коцюбинський дуже вдало поєднав українську міфологію із реальним життям. З перших днів свого народження Іванко Палійчук, головний герой твору, потрапляє в атмосферу фантастичних народних вірувань, які його батьки успадкували від давнішніх предків. У сім років він уже був дуже обізнаною людиною, бо […]...
Объяснение: