І знову осінь. Останні пожовклі лимточки опадають на землю. Легкий, та вже холодний вітерець колихає безлисті дерева. Десь у небі чується тужливе прощання журавлів з рідною землею. У саду під яблунею лежать перестиглі яблука, про які усі забули. Уздовж стежини стелиться уже пожовкла трава. Легкий накрапає дощик з темного від хмар неба. У калюжах відзеркалюється чаруюча осіння краса. Усе довкола готується до зимового сну. Білка-пустунка поспіхом збирає останні горіх. Її шерсть уже має сіруватиу віттінок. Повітр'я уже наповнене осіньою прохолодою. Природа готується до приходу зими.
Головний герой твору Івана Багряного "Тигролоролови" є Григорій Многогрішний - сильний тип української людини. Та чи замислювалися ми у чому це проявляється? На мою думку це виражається у тих уривках твору, коли Григорій тікає зпоїзда, рятує Наталку від дикого звіра ризикуючивласним життям. Також ми гаємо йго велику силу духу коли він чесно зізнається Наталці у тому, що він вбив людину, бо ж він її кохає і неможе їй брехати. Кожен з нас є українцем, та нажаль не всі можуть похизуватися такою силою характеру як у Григорія Многогрішного.Я вважаю, що кожен повинен брати приклад з цього персонажа, бо ж саме він є ідеалом сильного типу української людини. На мою думку цей образ є особливо актуальним на сьгоднішній день, зважаючи на ту ситуацію, що склалася в Україні. Сьгодні кожному громадянинові доводиться бути таким як Григорій Многогрішний. Також цей герой на сьогодні уособлюється у кожному українському солдаді, захиникові своєї вітчизни. Я вважаю, що кожен повинен рівнятися на Григорія Многогрішного, бо ж саме він є тим символом безстрашного українця, потомка славетних козаків. Можливо, читаючи ці рядки хтось задумається чи є вньому щось схоже з Многогрішним, та сподіваюся, що таких людей як Григорій в Україні є багато
Щоб маленький кусочок рідного краю був з нею
ніби так