Пройдуть роки. Життя героїв складеться по-різному.
Дядько Чепіжний впаде у одну з ям, які викопував для звірів. Він теж буде немічний і , можливо, почне співчувати старому вовкові. Настануть спокійні дні для Сіроманця, він житиме у Сашка. Сусіди, бачачи лагідний характер вовка, перестануть боятися його. Галя стане ветеринаром. Вона залишиться працювати у рідному селі. Лікуватиме хворих тварин.
Сашко вивчиться на лісника. Здійсниться його мрія. Він зі своїм Сіроманцем стане надійним захисником і охоронцем лісу.
Фантазія експромт” характеристика героїні
Вона (оповідачка твору):
Коли була дитиною, 10-річною дівчинкою:
«Ніжна, вразлива, немов мімоза, з сумовитими очима… Годинами перележувала на спині в траві і вслухувалась в дзвонення якогось стародавнього історичного монастиря, — вслухувалась і плакала, доки з утоми не ослабла».
«А іншою — бувала знов пристрасною, глибоко зворушеною істотою, що пригадує молодих арабських коней. Мала грудь розходилася з відваги, а сумовиті дитинячі очі, широко отворені, впились кудись в далечину. Вона бачила образи в тонах, відчувала образи в тонах, переживала в уяві з’явища, котрі творила сама: казкові, фантастичні, неможливі і плакала зі смутку не виясненого…»
Объяснение:
надеюсь правильный☺️
Відповідь:
Аналіз вірша "Ти знаєш що ти людина"
Рік написання: 16 листопада 1962 року
Збірка: "Земне тяжіння"
Рід літератури: лірика.
Жанр: ліричний вірш.
Тема: роздуми письменника про швидкоплинність життя, протягом якого кожний повинен встигнути покохати, зробити добрі справи.
Ідея: заклик раціонально використовувати час, відведений на життя, поспішати жити.
Основна думка: людина — велике створення на землі, вмій з гордістю носити це ім’я, кожна людина неповторна.
Художні засоби:
Повтори:
Усмішка твоя — єдина;
Мука твоя — єдина;
Очі твої — одні;
Риторичні запитання:
«Ти знаєш, що ти — людина?»
«Ти знаєш про це чи ні?»
Риторичний оклик: «Гляди ж не проспи!»
Епітети:
«люди добрі, ласкаві, злі», «усмішка, мука єдина».
Пояснення: