ответ:Характеристика Пилипа Швайка
Уміння, майстерність, хист
Вольові якості
Почуттєві якості
Кращий козацький вивідник (розвідник) землі переяславської; знає мову і звичаї татар, має серед них вірних людей; ходить безшумно, безшелесно; наче нікуди не дивиться, а все бачить; бездоганно володіє зброєю і тримається на коні.
Сміливий, розумний витривалий, кмітливий, відважний, рішучий; звик покладатися лише на себе.
Вірний товариш, турботливий і уважний до хлопців і братчиків, поважає літніх козаків, дослухається до їхніх порад; любить рідну землю, гарно її знає, захищає від ворогів.
Справжній лицар, який щиро служить своєму народові, товариству
Объяснение:
1. Експозиція: знайомство читача з конем.
Зав’язка: Шептало незадоволенні! рішенням Степана відправити його з хлопцем за зеленим харчем для свиней.
розвиток дії: коні на водопої; роздуми та спогади Шептала;
Кульмінація: Шептало на волі, насолодження єю.
Розв’язка: повернення коня додому.
2.Літературний рід — епос.
Жанр — оповідання.
Тема — розповідь про буденне життя коня Шептала, який одного разу вирвався на волю. Образ білого коня алегоричний — це індивідуум, що відрізняється від оточення, виділяється з натовпу.
Персонажі — кінь Шептало, конюх Степан, хлопчик-підпасок.
Проблематика — людина в суспільстві, її знеособлення; життєвий вибір; свобода і неволя; особистість і натовп; збереження індивідуальності; дійсність і мрія.
3.
Навесні я жила у родичів, стався цікавий випадок. У моєї сестри був гарний білий кіт, дуже розумний, але з незалежним характером. Якщо його брали на руки, він одразу ж виривався. Одного разу кіт зник. Спочатку ми були спокійні, бо раніше він іноді пропадав на ніч. Всі засмутилися. Сестра боялася, що з котом щось сталося. Вона ходила по вулицям, шукаючи кота, але ніхто не бачив. Якось ми проходимо повз одного будинку, а там сидить біля хвіртки білий кіт дуже схожий на нашого. Ми зупинилися, а він швидко підбіг та почав тертися нам об ноги. Це був наш кіт. Виявилося, що господарі будинку, біля якого ми його знайшли, поїхали на кілька днів і випадково залишили кватирку відкритою. Кіт вліз усередину на запах риби. Коли ж господарі помешкання повернулися і помітили той злочин, кіт швидко виліз і втік. Яка незручна ситуація! Нам з сестрою було дуже соромно за кота коли сусіди розповідали цей кумедний випадок. Але вони не розсердилися, бо самі забули зачинити кватирку. Ми всі посміялися. Потім частенько бачили, як кіт навідувався до них у двір і довго сидів.