Васильченко у оповіданні хотів аоказати нове в людських стосунках, в людській психології. Вихованці, котрі живуть у досить скрутних матеріальних умовах, письменник показує нам – у їх взаєминах паростки людської моралі та гуманності. В оповіданні піднімається така нагальна проблема того часу: ліквідація дитячої безпритульності. Безхлібне й невеселе життя дітей-сиріт, від недоїдання вони худі, аж світяться, стають сумним і зажуреними. Але досить сказати їм ласкаве слово, приголубити, як вони щиро, по-дитячому втішаються. Саме завдяки цьому оповідання набуває оптимістичного звучання.
1. Юлько хотів побити Славка, коли він повертатиметься з тренування. Точніше, попросити когось, щоб він побив Славка. За це Юлька зловила поліція і він назвався Славком, підставивши свого друга.
2. Вчитель географії і класний керівник. Славко дуже хорший, позитивний герой. Він чесний, працьовитий, хороший друг. Він піклується про своє майбутнє, має вилику силу волі.
3. Судді були дуже серйозними, 7-Б не вірив, що Славко міг таке зробити. Вчителі сперечалися, чи винний Славко. Одним словом, атмосфера була дуже напружена.
4. Батько підтримував Славка
5.Вона змогла навчити свій клас бути згуртованим, так як вони заступалися за Славка. Вона захищала його, тобто вона хороший керівник.
Объяснение:
Мгтолл) *
Звертайся