Объяснение:
Леся Анастасіївна Вороніна народилася 21 березня 1955 року в Києві. У 1979 році закінчила філологічний факультет Київського університету (заочний відділ). За роки навчання встигла попрацювати кур’єром у Спілці письменників України, лаборантом у школі, електромонтером на деревообробному комбінаті, екскурсоводом у Музеї народної архітектури та побуту в Пирогові та на багатьох інших роботах. Подорожувала Україною автостопом та Польщею на байдарках. Дружина Євгена Гуцала. З 1987 до 1991 року — редактор відділу літератури та мистецтва журналу "Україна". З 1991 року працює у дитячому журналі "Соняшник". Перекладає з польської мови (твори Станіслава Лема, Славоміра Мрожека, Анни Ковальської, Анни Карвінської, Гелени Бехлерової та ін.) Нині — ведуча програм на Радіо Культура. На початку 2011 року очолила щойно створене дитяче видавництво "Прудкий равлик". Під псевдонімом Гаврило Ґава написала понад сто сюжетів коміксів, що впродовж 13 років з’являлися на сторінках журналу "Соняшник".
Твори:
Суперагент 000 (1996) — дитячий детектив
Суперагент 000. Нові пригоди (2000) — дитячий детектив
Таємниця смарагдового дракона (2001) — дитячий детектив
Суперагент 000. Таємниця золотого кенгуру
Таємниця пурпурової планети
Таємне товариство боягузів
Прибулець з країни Нямликів
Нямлик і балакуча квіточка
Хлюсь та інші
Суперагент 000. У пащі крокодила Сни Ганса Християна
"Пригоди голубого папуги",
"Таємниця Чорного озера".
перша визначна подія, яку я до моїх записок завожу, така: обтинаючи цей перший зшиток для згаданих записок, я зламав цизорик. подія, здавалося б, дрібна й не варта тої уваги, яку я на неї звертаю, вписуючи її, як щось надзвичайне, до цієї строкатої книги. коли б цей казус трапився в столиці або навіть у порядному ґуберніяльному місті, то, звичайно, він не попав би до моєї памятної книги. але це сталося в киргизькому степу, себто в новопетровському форті, де така штучка для письменної людини, як, наприклад, я, дуже цінна; головне ж, що не завжди її можна дістати, навіть і за добрі гроші. коли вам пощастить розтолкувати свою потребу вірменинові-маркитантові, що зноситься з астраханню, ви все таки не раніше, ніж за місяць уліті, а взимі за пять місяців, дістанете препоганий цизорик і, звичайно, не дешевше, як за "монету", себто за срібного карбованця. а трапляється й таке, та й дуже часто, що замість речі, що ви її нетерпляче дожидаєте, він вас почастує або московською бязею, або штукою верблюжого сукна, або, нарешті, кислим, "", як він каже, чихирем. а на запит ваш, чому він не привіз власне того, чого вам треба, він пренаївно відповість, що "ми люди комерційні, люди неписьменні, всього не запамятаєш". що ви йому на такий резонний арґумент? лайнете його, він посміхнеться, а ви все ж без ножа зостанетесь. тепер зрозуміло, чому в новопетровському форті втрата цизорика — подія, варта дієписання. але бог з ним — і з фортом, і з ножем, і з маркитантом: скоро, дасть бог, вирвусь я з цієї безмежної тюрми, і тоді така подія не знайде місця в моєму журналі.
автобіографічні мотиви у вірші т. шевченка "і виріс я на чужині"
у безсмертних творах тараса шевченка відбилися спалахи збройних повстань народу проти гнобителів; у його поезії є відблиск вод дніпра, спалахи сонця, яке заходить за обрій. поет-борець, поет-революціонер, поет-патріот. скільки переживань, скільки випробувань було на шляху видатного поета! 1848 року під час перебування поета на острові кос-арал був написаний вірш "і виріс я на чужині". це був час, коли шевченка було заарештовано за участь у кирило-мефодіївському товаристві. при обшуці знайшли рукописний зошит під назвою "три літа" з революційними поезіями. особливу увагу жандарми звернули на поему "сон". саме цей твір і був основним обвинуваченням і причиною виключно суворого покарання шевченка. і тільки у травні 1848 року поет трохи полегшено зітхнув. його прикомандирували до експедиції з обслідування аральського моря. керівники наукової експедиції дуже добре поставилися до політичного засланця та відомого поета.
так і з'явився цей вірш. поет згадує своє дитинство, чужину. тарас навчався у петербурзі, а до того малим хлопчиком пан енгельгардт вивіз його як козачка. сирота, якому ні до кого було прихилити голови. коли тарасикові було 9 років, померла мама. це вона "на свічку богу заробляла, поклони тяжкії б'" а в 11 років шевченко втратив і батька. набагато пізніше виявив поет тих, хто винен у смерті батьків, в тому, що "аж страх погано у тім хорошому селі". деякі "писаки" змальовували україну в рожевих романтичних фарбах, а поет зміг дати відповідь у своїх рядках:
і не в однім отім селі,
а скрізь на-славній україні
людей у ярма запрягли
пани лукаві
багата, розкішна природа україни зображується на тлі страшенних злиднів людських, панщини.
Объяснение:
Дата и место рождения: 21 марта 1955 г. (возраст 65 лет), Киев
Полное имя: Lesia Voronyna
Родители: Надежда Андриенко
Супруг: Евгений Филиппович Гуцало (в браке до 1995 г.)
Образование: Киевский национальный университет им. Тараса Шевченка (1979 г.)
Книги: Nyamlyk and the Talkative Flower, The Secret Society of Cowards and Liars