1) Хто вихваляв сільске повітря?а) Микита б) Іван в) Митько - вірний 2) Хто насміхався над нашим спорядженням? а) Хлопець з відром б) Хдопець з велосипедом - вірний в) Хлопець з коромислом 3) Скільки цьому хлопцеві було років? а) 14 - вірний б) 15 в) 16 4) Як цього хлопя звали? а) Трохим Михайлович б) Василь Трош - вірний в) Іван Добродід 5) Як звали сусіда бабусі? а) Трохим б) Василь в) Гнат - вірний 6) Чиб були завантажені наші рюкзаки, коли ми йшли до лісового озера? а) Дрова б) Їжа - вірний в) Купальні костюми. 7) Що знайшли хлопці по дорозі? а) Безформну купу - вірний б) Гадюку в) Велосипед 8) Як часто хлопци ходили до озера? а) Щовечора б) Щоранку в) Щовечора - вірний 9) Що подарував Вася в знак примирення? а) Камінець з озера - вірний б) Камінець з бурштину - вірний в) Камінець з пляжу 10) Що було у середені того камінця? а) Нічого б) Фарба в) Мушка - вірний 11) Де Вася знайшов той камінець? а) У озері - вірний б) У лісі в) На городі 12) Що пропало біля озера минолого року? а) Корова б) Теля - вірний в) Кішка 13) коли хлопці почали чергувати? а) Увечорі б) Зранку в) Вночі - вірний 14) Що хлопці побачили уранці? а) Вкраденого теля б) Корову в) Сліди - вірний 15) Де живуть варани, про яких вичитали хлопці у бібліотеці? а) Індонезія - вірний б) Острів Комодо - вірний в) Острів Суматра 16) Хто висунув припущення, що на місці нашого села було доісторичне прісноводне болото? а) Тарас б) Митько в) Іван 17) Що хлопці ще знайшли на пляжі. а) Пір*я ворони - вірний б) Сліди ведмідя в) Нічого 18) Про що згадав Митько, про що колись читав? а) Про те, як полюють на лисиць б) Про те, як полюють на хижаків в) Про те, як полюють на тигрів - вірний.
Б Образ жінки - центральний образ у збірці Івана Франка "Зів'яле листя". І, як і душа кожної жінки, образ цей глибокий, незбагнений, неясний и незрозумілий. Він нагадує саму матінку-природу - непостійну, змінливу: то лагідну, як весняний вітерець, то жорстоку і своєвільну, як буря. Ці природні явища грають з бідною душою ліричного героя, змушують її спочатку парити в небесах від щастя, а потім падати на саме дно, розбиваючись о сіре каміння. Так маленький листочок покладається на вітер, так душа поета довіряє себе незвіданому досі явищу - жінці, і тепер тільки вона володарка цій душі...
