Сама можливість вибору й такий широкий діапазон його об'єкта визначаються тим, що людина володіє відмітною родовою рисою — здатністю до духовно-морального самовизначення, в якому сам феномен вибору відіграє вирішальну роль, оскільки допомагає людині піднестися над обставинами, вийти за межі безпосередньої необхідності, диктованої цими обставинами поведінки. Вибір стає стрижнем людської моральності, а міра моральної свободи вибору, переваг, прийняття чи неприйняття як зовнішніх умов свого існування, так і внутрішніх засад поведінки виступає одним із найсуттєвіших факторів у духовному житті людини, в її моральній культурі. Інакше кажучи, осмисленість життя у своїй суб'єктивній безпосередності проявляється як цілісні особистісні переживання, що включають почуття, в тому числі й почуття відповідальності, волю, інтелект, спрямовані на певні моральні цінності, котрі й дають змогу людині позитивно розцінювати як свій конкретний вибір у конкретній ситуації, так і в цілому власне життя. Та якби людина виступала тільки об'єктом впливу, а зовнішні обставини, умови життя, сама культура мали б тільки примусовий характер, однозначно, однолінійне відігравали на особистість, можна було б погодитися з даною позицією. Втім це не так. Слід зауважити, що філософсько-етичні концепції лише висловлювали своєю мовою найхарактерніші умонастрої епохи, котрі або орієнтувалися на суспільно-історичний розвиток і прогрес усього людства, інакше кажучи — на загальне;
На мою думку, людина має бути хитрою в міру (як і все решта у світі). І використовувати цю якість лише тоді, коли вона дійсно необхідна: у випадку виникнення загрози життю та/або здоров'ю тощо. А от бути хитрим заради того, щоб отримувати користь не варто. Взагалі, наш мозок влаштований таким чином, що людина може "загратися" і не помітити, як бреше сама собі і вірить у цю брехню. А все тому, що ми надзвичайно хитрі. За до хитрощів люди вдаються до крадіжок та шахрайства, наприклад. За це, до речі, передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність. Тож будьте вкрай застережливі з цим! Якщо ви відчуваєте, що ви надто хитрі - йдіть на курси акторської майстерності, або до театрального ВУЗу і там розкрийте свій талант перевтілення на повну.
Щодо спілкування з хитрими людьми - намагайтеся якомога менше часу витрачати на таких осіб. Просто пам'ятайте, що середовище прямо впливає на формування свідомості.
Твір-роздум на тему "Добро чи зло перемогло в повісті-казці "Місце для дракона" пропоную скласти так: "Місце для дракона" - фантастичний твір, у якому головний герой - дракон. На відміну від інших драконів, останній з них є добрим, чуйним та відвертим. Добрий дракон Грицько уособлює найкращі риси. Він зумів приборкати свою хижацьку натуру та розвинути найкращі якості. Тобто Грицько - представник доброго світу. А хто ж уособлює зло? А зло - це людське суспільство з усіма вадами: жагою влади, невмінням організуватися, заздрістю. Суспільство починає обурюватись, що поряд з ними мешкає дракон. Нікого не хвилює, що у цьому випадку не Грицько хижак. І починається вкрай безглузде полювання на нещасну та самотню істоту, яка ніколи нікому не робила поганого. Грицько навіть харчувався не м'ясом, як інші хижаки.Добро чи зло перемагає у казці? Я вважаю, що зло. Це дуже прикро, але Грицько відходить у небуття. А нещадне суспільство продовжує існувати та шукати, кого б знищити наступним.
Сама можливість вибору й такий широкий діапазон його об'єкта визначаються тим, що людина володіє відмітною родовою рисою — здатністю до духовно-морального самовизначення, в якому сам феномен вибору відіграє вирішальну роль, оскільки допомагає людині піднестися над обставинами, вийти за межі безпосередньої необхідності, диктованої цими обставинами поведінки. Вибір стає стрижнем людської моральності, а міра моральної свободи вибору, переваг, прийняття чи неприйняття як зовнішніх умов свого існування, так і внутрішніх засад поведінки виступає одним із найсуттєвіших факторів у духовному житті людини, в її моральній культурі. Інакше кажучи, осмисленість життя у своїй суб'єктивній безпосередності проявляється як цілісні особистісні переживання, що включають почуття, в тому числі й почуття відповідальності, волю, інтелект, спрямовані на певні моральні цінності, котрі й дають змогу людині позитивно розцінювати як свій конкретний вибір у конкретній ситуації, так і в цілому власне життя. Та якби людина виступала тільки об'єктом впливу, а зовнішні обставини, умови життя, сама культура мали б тільки примусовий характер, однозначно, однолінійне відігравали на особистість, можна було б погодитися з даною позицією. Втім це не так. Слід зауважити, що філософсько-етичні концепції лише висловлювали своєю мовою найхарактерніші умонастрої епохи, котрі або орієнтувалися на суспільно-історичний розвиток і прогрес усього людства, інакше кажучи — на загальне;