Відповідь:
Лотос нагадує про те, що в якому б середовищі не народилася людина й де б не перебувала, вона здатна досягти високого та світлого ідеалу.а коли виходить на поверхню озера, перетворюється на чудову квітку. Тому ще одне символічне значення лотоса — це перемога краси й чистоти над брудом життя.
Павутина (з позицій буддизму) – символ нитки Долі, якою Великий Ткач (павук) прив’язує людей до павутини життя (минуле – теперішнє – майбутнє); символ скороминущості життя і плинності часу; спіраль, що уособлює собою творіння і розвиток; символ праведного життя, шлях до ння душі
Усі живі істоти, згідно давньоіндійським релігіям, перебувають у постійному круговороті народження і смерті –
колесі сансари, що є символом давньоіндійського розуміння часу
На відміну від віртуальності
минулої доби, яка гармонійно доповнювала наявну реальність засобами мистецтва та літератури, сьогоднішній віртуальний світ, побудований на базі високих технологій, руйнує зв’язки людини з дійсністю.
«Все тече подібно до води, ніщо не зупиняється ні вдень, ні вночі», - писав Конфуцій
Як людина має реагувати на цю плинність?
За своєю сутністю час є незворотною течією, всередині котрої перебігають усі процеси людського буття.
Відповідь:
Лотос нагадує про те, що в якому б середовищі не народилася людина й де б не перебувала, вона здатна досягти високого та світлого ідеалу.а коли виходить на поверхню озера, перетворюється на чудову квітку. Тому ще одне символічне значення лотоса — це перемога краси й чистоти над брудом життя.
Павутина (з позицій буддизму) – символ нитки Долі, якою Великий Ткач (павук) прив’язує людей до павутини життя (минуле – теперішнє – майбутнє); символ скороминущості життя і плинності часу; спіраль, що уособлює собою творіння і розвиток; символ праведного життя, шлях до ння душі
Усі живі істоти, згідно давньоіндійським релігіям, перебувають у постійному круговороті народження і смерті –
колесі сансари, що є символом давньоіндійського розуміння часу
На відміну від віртуальності
минулої доби, яка гармонійно доповнювала наявну реальність засобами мистецтва та літератури, сьогоднішній віртуальний світ, побудований на базі високих технологій, руйнує зв’язки людини з дійсністю.
«Все тече подібно до води, ніщо не зупиняється ні вдень, ні вночі», - писав Конфуцій
Як людина має реагувати на цю плинність?
За своєю сутністю час є незворотною течією, всередині котрої перебігають усі процеси людського буття.
Образ матері Марії і вселюдської матері — центральний гуманістичний символ новели М. Хвильового "Я (Романтика)". Письменник порушує гостру і злободенну проблему: чи можливо зрадити рідну матір заради фанатичної ідеї? Проблема ця поширюється на широке коло явищ, хоча в центрі оповіді лише одна пересічна особа революціонера-чекіста.
Емоційне враження від твору підсилюється формою оповіді — від першої особи. Тут немає об'єктивних сторонніх оцінок, авторського втручання. Натомість майстерне використання внутрішніх монологів, акцентування символічних деталей, які несуть у структурі твору величезне смислове навантаження, допомагають чітко розрізняти позицію героя й ніде прямо не висловлену авторську позицію, авторські оцінки. Здається, авторські оцінки зайві, бо письменник торкається найдорожчого у житті кожної людини почуття — недоторканої синівської любові до матері.