1. Для будь-якої людини родина і сім"я є дуже важливим ще з давніх часів. Не даремно ж кажуть, що батько і мати як два крила, що підтримують у життя. Знати хто твої предки, з якого ти роду - дуже важливо для кожної людини. Адже рід кожної людини - це як оберіг, захист, який тягнеться через багато років і поколінь.
2. Гріх, який став поштовхом для сімейного прокляття роду Кулаківських, вчинив Гордій Кулаківський. Він підпоїв і обдурив предводителя дворян міста Вишнополя -Даниїла Міщенка. Обманом він змусив підписати Міщенка документ з якого слідувало, що "маєтності дворян Жуковських, Пашковських, Їжакевичів, Дульських і Старосвітських, а також їхнього предводителя Міщенка з його великодушної згоди сукупно з хатами, худобою, десятинами поля, а також шляхетськими званнями вважати однині проданими панові Гордієві Кулаківському за вищевказаною ціною. Понеже всі гроші сплачено в акурат Данилові Міщенкові, під чим він власноручно підписався, з усіма претензіями звертатися до нього…" Далі Гордій Кулаківський обуреним і обдуреним людям оголосив: – Кожному, хто схоче, дозволяю викупити свою частку!
Ще з дитинства наші батьки привили нам любов до казок. всі ми пам*ятаємо теплі вечори, коли ще дітьми засинали під милий голос неньки. аналізуючи всі казки, можна дійти висновку,що всі вони поділяються на веселі і сумні." чому одні казки веселі, а інші сумні?" -запитаєте ви.я вважаю, що це залежить від притаманній кожній людині потребі різноманіття. наприклад, в дитинстві я читала казку"червона шапочка" і я знала що вона закінчиться добре. до цьогож ряду належить "попелюшка" "білосніжка! та з віком мені почалинабридати так звані "хепі енди". і серце захотіло чогось нового. зацікавити людину можна у тому випадку, коли вона не знвє кінцівку історії. і тут почали появлятися сумні казки. казка,як відомо, вчить чогось людину. і не має насвіті людини у якох все життя пройшло без проблем. так от , поява сумних казок пов*язана з потребоюлюдини різноманітності я вважаю, що автори казок намагаються зробити свої твори трохи наближеними до життя читачів. а життя як відомо має як білі так і чорні полоси.
Будь-хто з нас розуміє, наскільки жахливою є доля сироти, адже поряд немає найрідніших — мами і тата. Не зміг обійти цієї теми у своїх творах і Т. Г. Шевченко.Пкро сирітську долю йдеться у багатьох творах Тараса Григоровича Шевченка. Він і сам рано залишився сиротою. Так, у вірші «На Великдень, на соломі...» протиставляється життя сироти та дітей, у яких є батьки. Тут він зображує розмову дітей, які хваляться між собою подарунками. Кожна дитинка має обновку: комусь мати курила стрічечку, комусь батько справив чобітки або свитинку. Але серед дітей були сирітка,яка сумно гадає, чим їй похвалитись. І ось вона хвалилася: «А я в попа обідала». Більшої радості ця сирітка не знає. Сумно стає від цих слів. Майстерно Тарас Шевченко виливає смуток і біль, який пережив сам, і змушує це пережити читача. Увесь вірш пройнятий співчуттям до дівчинки. Недарма автор вживає такі ніжні та ласкаві слова: сирітка, сиріточка. На жаль, сирітська доля була важкою не тільки за часів Тараса Шевченка, а й зараз. Хочеться, щоб у кожної дитини були батьки та ніхто не зазнав гіркої сирітської долі.
Відповідь:
1. Для будь-якої людини родина і сім"я є дуже важливим ще з давніх часів. Не даремно ж кажуть, що батько і мати як два крила, що підтримують у життя. Знати хто твої предки, з якого ти роду - дуже важливо для кожної людини. Адже рід кожної людини - це як оберіг, захист, який тягнеться через багато років і поколінь.
2. Гріх, який став поштовхом для сімейного прокляття роду Кулаківських, вчинив Гордій Кулаківський. Він підпоїв і обдурив предводителя дворян міста Вишнополя -Даниїла Міщенка. Обманом він змусив підписати Міщенка документ з якого слідувало, що "маєтності дворян Жуковських, Пашковських, Їжакевичів, Дульських і Старосвітських, а також їхнього предводителя Міщенка з його великодушної згоди сукупно з хатами, худобою, десятинами поля, а також шляхетськими званнями вважати однині проданими панові Гордієві Кулаківському за вищевказаною ціною. Понеже всі гроші сплачено в акурат Данилові Міщенкові, під чим він власноручно підписався, з усіма претензіями звертатися до нього…" Далі Гордій Кулаківський обуреним і обдуреним людям оголосив: – Кожному, хто схоче, дозволяю викупити свою частку!
Пояснення: