Що таке щастя ??? Радість, дружба, гроші, любов, добро… Кожна людина задумується над цим питанням і намагається знайти відповідь на нього. Турбувало воно і багатьох письменників. На прикладі героїв своїх творів вони намагалися дослідити їх прагнення бути щасливими.
Павлуся, героя оповідання «Скарб» О.Стороженка, парубки називають щасливим, хоча протягом свого життя він тільки їв та спав і нічого не робив. Таким, як Павлусь, «Бог усе дає, а вони нудяться світом, не знають, що у них є і чого їм треба» Чи щасливий Павлусь? Як на нього, так. Матеріальні статки має, а от духовно то бідна людина. З гумором оповідаючи про Павлуся, автор вчить нас доброти, чуйності, порядності, працьовитості, ввічливості і той же час засуджує скупість, заздрість, підступність, жорстокість, егоїзм. «Той тільки щасливий, хто другому не завидує, а дякує Бога за те, що він йому послав, – пише автор. – Не той тільки щасливий, що сам натріскається і виспиться, а той, що й другого нагодує і заспокоїть…» Воістину щастя не може бути егоїстичним.
Герой твору Б.Лепкого «Цвіт щастя» шукає квітку щастя, яка б зробила щасливими матір і його самого. І хоч квітка виявилась мрією, маревом, все одно все життя він її шукає,пізнаючи світ. Герой вірить, що щастя таки на світі є.
Скупа людина теж думає, що вона щаслива, бо має гроші. Проте користі з них мало, бо то купка папірців. Господарі з твору Б.Лепкого «Мишка» відчувають себе щасливими, коли наживаються на горі інших. Їм байдужа доля жебрачки та багатьох таких, як вона.
У кожного своє поняття щастя, свій вимір. На мою думку, щастя людини у добрих справах на користь своєї родини, людей, своєї Батьківщини. Своєю працею, творчістю, добрими ділами людина повинна нести радість людям, суспільству. Отоді то і буде справжнє щастя, яке не можна купити ні за які гроші.
О.Довженко говорив, що життя надто коротке і закликав поспішати творити добро. Тому давайте творити добро, допомагати один одному, цінувати кожну хвилину цього прекрасного людського щастя.
Відповідь:
Випадок у метро - це коли хлопці їхали на ескалаторі і раптом Яві здалося, що нижче на ескалаторі стоїть їхній старий знайомий старшина Паляничко. Не встиг Павлуша ще добре розібратися, як Ява задріботів по східцях ескалатора вниз. Павлуша кинувся слідом і випадково вибив з рук опасистого дядька, який стояв перед хлопцями, ночви. Ночви загриміли вниз по сходинках, підбивши при цьому симпатичну молоду дівчину, яка не втрималася на ногах і гепнулася просто у ночви. Ночви вже з "пасажиром" помчалися далі. Дівчина або з переляку, або тому, що була дуже смілива, навіть не кричала. Вона заціпеніла і міцно вчепилася в ночви. Збивши ще кілька людей з ніг, ночви вилетіли з ескалатора. Проїхавши через весь зал, вони разом із ошелешеною дівчиною нарешті спинилися. Реакція дівчини на цю пригоду була просто приголомшлива. Дівчина не кричала, не сварилася, не стала з"ясовувати чиї це ночви і з чиєї вини їй прийшлося так весело кататися. Вона сліпуче посміхнулася і весело відзвітувала, як справжнісінький космонавт або льотчик: "Політ пройшов нормально. Невагомість і перевантаження перенесла задовільно. Почуваю себе добре". Всі навколо сміялися, а хлопці під шумок чкурнули геть.
Пояснення: