Ой високо сонечко зиходить, А низенько заходить, Ой наш пан, і наш пан отаман Та й по риночку ходить, Своїм хлопцям, а бравим молодцям Словесно і каже: «Гей, ой ви, хлопці, ви, добрі молодці, Та вставайте, вози мажте!» Гей, хлопці встали, вози підмазали, Нові ярма понаривали, Гей, нові ярма понаривали, Сірих воливпозапрягали. Вози риплять, а ярма бряцають, Сірі воли ремиґають, За ними йдуть молоді чумаки, Кнутиками махають Ой як узяли наші чумаченьки З-під буерака виходити, Ой як і взяли ворожі здобишнички Частому до нас доездить; Ой виїхало ворожих здобишничкив Сорок коней ще й чотири, Ой як стали вони свідомо возів, — І а всі вози запинили: «Ой ви, чумаки, всі ви яретичи, Багацько грошей є у вас?» «Гей, чи є у нас гроші, здобишнички, Сорок тисяч ще й чотири!» «Ой ви, чумаки, всі ви яретичи, Який у вас і отаман?» Ой як зійшлося наше суспільство І докупи головами, Як пощитали, зараз і сказали: «Гавриленко — наш отаман!» Ой як вискочив ворожий здобишничок Та й на коня вороного, Ой як ударив срібним списом у груди — Аж йому спис зогнувся: Ой Гавриленко варто, не заступився — Обернувся, посміхнувся... «Ой що ж ми будемо, наше суспільство, Що ж тепер будемо робити, Ой що багато ворожих здобишничкив З цього світу і губити?! Ой піднімайте, хлопці, вийя вгору, Таганами пидоприте, Ой беріть з возів, беріть шнуровання Ще й ватажку почепите!» Гей, ось же тобі, превражеский ватажку, Та й на світі не жити: Ой оце ж тобі, превражеский ватажку, Нас десяти не побити!
Сучасній людині просто необхідно мати розвинену уяву і фантазію, бути злегка романтичною. Адже з кожним днем все більше роботи, яку раніше робили люди, виконують автоматизовані роботи. Через це люди втрачають робочі місця. Роботи вміють робити майже все... Та на щастя, вони не вміють фантазувати і вигадувати щось так, як вміємо це ми, люди. А особливо, діти. Тому для всіх людей дуже важливим є наявність і постійний розвиток фантазії, уяви, креативу. Сучасні дитячі письменники - такі як Ярослав Стельмах, Леся Воронина, Всеволод Нестайко - всі вони володіють чудовою уявою. І наділяють такими ж рисами героїв своїх творів. Наприклад, Сергій та Митько з "Митькозавра..." повірили старшому за них Василю Трошу, що в озері дійсно живе страшна химера. Бо вони діти з грайливою уявою, вони вміють і люблять фантазувати. Їм обом хочеться, щоб "Митькозавр" існував насправді. Клим Джура - головний герой "Засобу №7..." - той взагалі віднайшов машину часу і познайомився з іншопланетянами. Мало того, він врятував усю планету від страшного вірусу переляку. "Тореадори з Васюківки" - Іван-Ява Рень і Павлуша Завгородній - це хлопці, які збиралися прокласти під свинарником лінію метро... У них постійно знайдеться декілька креативних ідей. В усіх трьох вищезгаданих творах головні герої постійно щось вигадують, потрапляють у незвичайні ситуації тощо. Все завдяки талановитим письменникам і письменницям - реальним дорослим людям, які всередині частково лишилися дітьми. За це їм і дякуємо.
