бо вважав, що вони з Митьком стоять на порозі величезного відкриття
Пояснення:
цитата: — Так, Сергійку. Саме це я і хочу сказати. У нашому озері живе давній звір, якого, може, вважають за давно вимерлого. Адже і озеро наше давнє, про що свідчить отой шматочок бурштину. Поглянь лише на карту палеозойської ери. Дивись, тут і звірозубий плазун, і хижий диноцефал. Та що там казати! А от карта мезозою. Дивись: у наших краях якраз море межує із сушею. А може, на місці нашого озера саме було доісторичне прісноводне болото? Тож тут міг жити хто завгодно. А скільки довкола нашого озера папороті, ти помітив?
Мені од усього цього аж дух перехопило.
— Митьку, — закричав я, — Митьку, ти уявляєш, перед яким відкриттям ми стоїмо?
З гречки та проса можна приготувати чимало украінських страв. Адже і гречка та пшоно дуже добре ростуть на наших територіях (пшоно або - це очищені від зовнішньої оболонки насіння проса). Гречка: ⇒ Крученики з гречкою (смажена страва, у які шар м'яса обгортає гречку або іншу крупу); ⇒ Порося, начинене гречаною кашею; ⇒ Січеник з начинкою з гречки (виріб із посіченого м'яса з додаванням крупи); ⇒Кабачки, фаршировані печінкою і гречкою; ⇒Ковбаса домашня з додаванням печінки і гречаної каші. Пшоно: ⇒ Куліш пшоняний; ⇒ Запіканка м'ясна з печінкою і пшоном; ⇒ Пшоняна каша з гарбузом.
Непосидючий, майстер на різні вигадки, Федько був страшенним розбишакою й халамидником: то шибку розіб’є з рогатки, то синця наб’є своєму другові, то змія відбере в хлопців. Перший по силі на всю вулицю. Але, незважаючи на все це, у Федька було дуже багато друзів: і Гриць, і Стьопка, і Спірка. Хлопці його дуже любили й поважали. Мабуть, тому, що він був чесним і порядним. Усі знали, що маленький халамидник ніколи не брехав, навіть тоді, коли хлопця били за його пустощі. Він завжди говорив тільки правду, хоча, якщо б захотів, міг би завжди виправдатися. До того ж Федько був справжнім другом, і хлопці знали про це.
Відповідь:
бо вважав, що вони з Митьком стоять на порозі величезного відкриття
Пояснення:
цитата: — Так, Сергійку. Саме це я і хочу сказати. У нашому озері живе давній звір, якого, може, вважають за давно вимерлого. Адже і озеро наше давнє, про що свідчить отой шматочок бурштину. Поглянь лише на карту палеозойської ери. Дивись, тут і звірозубий плазун, і хижий диноцефал. Та що там казати! А от карта мезозою. Дивись: у наших краях якраз море межує із сушею. А може, на місці нашого озера саме було доісторичне прісноводне болото? Тож тут міг жити хто завгодно. А скільки довкола нашого озера папороті, ти помітив?
Мені од усього цього аж дух перехопило.
— Митьку, — закричав я, — Митьку, ти уявляєш, перед яким відкриттям ми стоїмо?