Відповідь:
Недоладька
Пояснення:
Дівчинка побігла на кухню, знайшла у каміні кілька холодних вуглинок, міцно затисла їх у кулаці і поспішила назад.
— Стань отут, Недоладьку,— хвилюючись попросила Аля. — Зніми, будь ласка, капелюха і повернися обличчям до сонця. — Вона поставила Недоладька впритул до кам’яного муру і взяла вуглинку в руку. Намалювала йому друге вухо, підправила ніс, продовжила ліву ногу, яка здавалася дещо коротшою.
Проте у зовнішності Недоладька чогось не вистачало. Що ж вона забула? Так, ямочку! Тремтячою рукою дівчинка торкнулася Недоладькового підборіддя...
І сталося диво! Перед Алею стояв стрункий, гарний хлопець.
Відповідь:
Завдяки цим твором я навчився тому,
що в дитинстві потрібно отримувати від життя яскраві емоції, старатися зберегти їх, щоб перейти у доросле життя життєрадісною і щасливою людиною. Крім того, завдяки прочитанню я зрозумів, що дитинстві не потрібно нічого боятися. Слід шукати пригоди, цікаві події, адже вони здатні дати людині цікавий і корисний досвід. Є такі діти, які багато в чому обмежені – їм багато чого не дозволено через суворих батьків або через власний страх.
Такі люди не зможуть пережити той же цінний життєвий досвід, який мали головні герої “Митькозавра з Юрківки” Сергій Стеценко і Дмитро Омельчук. Цілком можливо, що через це доросле життя таких дітей буде позбавлене того, що мають діти, які проводять час так, як головні герої розглянутого твору.
Якщо ви ставите питання про те, чи може чогось навчити твір авторства Стельмаха “Митькозавр з Юрківки”, вам безперечно варто знати, що так, може. Особисто мене він багато чому навчив. Думається, що багато чому воно зможе навчити й вас.
Зокрема, в ньому міститься корисна інформація про те, як слід проводити дитинство молодим людям, в якому напрямку розвиватися і з кого брати приклад. Немає сумнівів, що ця інформація корисна для людей мого віку.