1) Гришка полетів?
2) Птахи збираються в дорогу
3) Гришка готується відлітати
4) Старий ображається
5) Поява пташеня в родині людей
6) Гришка звикає до сім'ї
7) Уроки русского
8) Повернення Гришки
9) Перші слова Гришки
10) Зустріч з папугою
11) Гришка вилітає на вулицю
12) Гришка будує гніздо
13) Хлопчаки ловлять Гришку
14) У гнізді пташенята Гришки
Объяснение:
У цьому оповіданні йдеться про долю гайвороння, якого підібрала ще маленьким пташеням і виростила сім'я двох літніх людей. Потім він не зміг полетіти і залишився зимувати з ними, навчився говорити. З приходом весни Гришка став теж літати на вулиці, будував гніздо, став ростити пташенят і годувати їх. Закричав на хлопчаків, ніж дуже здивував їх.
"Широкі рукава закачалися до лік5тів, з-під рукавів було видно здорові загорілі жилаві руки. Широке лице було сухорляве й бліде, наче лице в ченця. На сухому високому лобі набігали густі дрібні зморшки. Кучеряве посічене волосся стирчало на голові, як пух, і блищало сивиною."
"Лице його було жовте, як віск"
"Його голова стояла сива, аж біла, тільки брови чорніли на широкому блідому лиці та темні очі блищали, неначе у ямках, глибоко позападавших під бровами."
Кайдашиха
"Вона була вже не молода, але й не стара, висока, рівна, з довгастим лицем, з сірими очима,з тонкими губами та блідним лицем."
"По другий бік тину стояла баба Кайдашиха, висока та суха, неначе циганська голка, в запасці, в рясній білій, як сніг сорочці, в здоровій хустці на голові."
Лаврін
"Лаврінове молоде довгасте лице було румяне. Веселі сині, як небо, очі світилися привітно й ласкаво. Тонкі брови, русяві дрібні кучері на голові, тонки й ніс, румяні губи-всеподихало молодою парубчою красою. Він був схожий з виду на матір. "
Карпо
"Карпо був білявий, але волосся на його голові з вершечка було трохи рудувате."
Кайдашеві сини
"Кайдашеві сини були молоді парубки, обидва високі, рівні станом, обидва довгообразі й русяві, з довгими, тонкими , трошки горбатими носами, з румяними губами."