Леся Українка чудова письменниця з тяжкою долею.її дитинство не було як у інших дітлахів. Лариса Косач була самою мужньою із всіх письменників.Знаючи що у неї страшна хвороба вона сміялась не дивлячись ні на що.Коли вона падала вона не показувала того що їй боляче."Але забувши давню гордість плачу я щоб не сміятись" так свої почуття передала Лариса в вірші "Як дитиною бувало...".тепер Леся зрозуміла що їй вже нічого не до цініть письменників адже не у всіх легка доля. Іноді майбутне може пожартувати над вами поганим жартом.
В особі Мини Мазайла автор висміює українських перевертнів, які відцуралися всього рідного, своєї нації, мови, культури. Мазайло намагається копіювати «все російське», категорично заперечує все українське, готовий вбити рідного сина, який не дає йому змінити прізвище. Мина говорить, що «українізація — це б робити з мене провінціала, другосортного службовця і не давати мені ходу на вищі посади». Він прагне стати «порядочним человеком». Усе ніби було вірно. Все підпорядковано часу. Та раптом політика уряду змінилась. А скільки разів вона змінювалась? Ось і не збіглися плани Мини з політикою уряду — було поставлено «претворяти у життя українізацію». «І звільнено з посади за систематичний і зловмисний опір українізації службовця М. М. Мазайла-Мазєніна…»
Лариса Косач була самою мужньою із всіх письменників.Знаючи що у неї страшна хвороба вона сміялась не дивлячись ні на що.Коли вона падала вона не показувала того що їй боляче."Але забувши давню гордість плачу я щоб не сміятись" так свої почуття передала Лариса в вірші "Як дитиною бувало...".тепер Леся зрозуміла що їй вже нічого не до
цініть письменників адже не у всіх легка доля. Іноді майбутне може пожартувати над вами поганим жартом.