Лес был очень красивый, лучи солнца пробивались сквозь листву. Это был смешанный лес, там росли и хвойные деревья, и лиственные. К озеру мы вышли неожиданно: тропинка сделала поворот и перед нами открылось озеро. Оно было большое, круглое, как будто кто-то вычертил его форму в виде круга, а вода была такой же темной, как на той картине. Солнце было немного скрыто верхушками деревьев. Не было даже маленького ветерочка и потому вода была ровная-ровная, она блестела как зеркало и в ней отражались небо и все деревья, которые окружали озеро. На середине озера плавали огромные листья и цветы. Это были кувшинки.
Події повісті Г. Тютюнника відбуваються у тяжкі для українського народу часи окупації німецько-фашистськими загарбниками. Ця жорстока війна принесла нашим співвітчизникам, як і іншим поневоленим фашистами народам знущання, хвороби, голод і смерть.
У той час багато дітей залишилося без родини та без житла і були змушені самі шукати собі їжу, одяг та помешкання. В роки Великої вітчизняної війни вони поруч із дорослими працювали за верстатами, також, як і дорослі, вони не знали сну і відпочинку, вносячи свій посильний вклад у справу перемоги. Багато дітей та молоді у роки війни фашистські загарбники вивезли для робіт у Німеччину.
