Слухаючи розповіді моїх батьків про те, яке у них було дитинство і як вони жили колись, я задумуюся про своє існування. Мені хочеться також бути такою веселою, щасливою і безтурботною. Звичайно, що у моїх предків не було таких покращених умов побуту, не існувало інтернет-зв`язку, не мали такого високого розвитку технологій. Проте люди були більш дружніші, веселіші, більш згуртовані, хоча, звісно, у той час також мали місце певні проблеми. Мені здається, що тодішня молодь була більш впевненою у своєму майбутньому, планували, здобували, розвивали.А для мене сьогоднішня дійсність зі своїм технологічним прогресом у всіх сферах не є такою прекрасною, безтурботною, надійною. Виною моїх вагань стала несправедлива війна на Сході, яка зачепила увесь світ. Братська країна вирішила, що має право відбирати у нас щасливе дитинство, руйнує наші плани і сподівання, посягнула на спокійну старість літніх людей. Люди, з якими мої батьки були колись як рідні, сьогодні стали ворогами; ніхто не міг собі колись уявити наших побратимів зі зброєю в руках проти нас. А ми, діти наших батьків-прадідів, дізнаємося що таке війна з росіянами, з котрими колись наші предки пліч-о-пліч відбивали ворога-загарбника. Усе це – жахливі речі, які важко сприймаються і, які нелегко усвідомити
Объяснение:
Портрет Лілі
Юлько любив малювати, а ще любив Лілі. Серед коней та панорам міста можна було знайти її портрети з різних ракурсів. Деякі з них були на шматках зошита і зображали зайняту чимось Теслюк, що навіть не здогадувалася, що її малюють. А деякі малюнки були намальовані на великих аркушах паперу за до професійних фарб, що їх йому подарували батьки, які хлопець використовував тільки для своїх найкращих творінь. Усі ці портрети зберігалися дуже далеко,заховані від чужих очей, але, під час довгих канікул, тільки вони гріли Юлькові душу, нагадуючи про кохану