Жанрово-тематичне розмаїття:
козацькі;
чумацькі;
кріпацькі;
солдатські;
бурлацькі;
заробітчанські.
Кожен з цих циклів має свої особливості, але всі вони об’єднані соціальними мотивами і найкраще характеризують певну історичну епоху.
Соціально-побутові пісні різнопланові і за тематикою, і за сюжетами, і за мотивами, і за колоритністю образів. Для них характерне поєднання реалістичної конкретності з метафорично-символічною образністю, вони багаті на традиційні для народного епосу метафори, постійні епітети, порівняння. Це пісні про гірку долю простого люду в умовах тоталітарних режимів, соціальну не
рівність, громадські, родинні, побутові конфлікти, природне віковічне прагнення народу до волі, пошуки шляхів до кращого життя тощо.
"Наш отаман Гамалія,
Отаман завзятий,
Забрав хлопців та й поїхав
По морю гуляти;
По морю гуляти,
Слави добувати,
Із турецької неволі
Братів визволяти."
Мова йде про те, як козацький отаман Гамалія взяв своїх козаків-вояків та й поїхав визволяти з турецького полону товаришів-побратимів, котрих до того схопили яничари і посадили в темницю в кайдани. Полонені козаки звертаються до природи - вітру, хвиль - щоб та до м донести до отамана звістку про те, що вони потребують до чекають на своїх товаришів, інакше турки їх стратять. Визвольний похід завершився вдало, полонених визволено.