У світі є різні люди. Творчі та креативні, веселі та життєрадісні, але є і похмурі, повсякденні (буденні) та сірі. Таких людей згадано й у творі "Місце для Дракона".
Перед нами постають три героя: Дракон, Пустельник та король. Усі троє розкривають читачу людей, які мають свої думки та бачення. Дракон-це люди з "дитячою" душею, чимось схожі на "Дракона" Він не підпорядковується прописаним канонам, а творять свою долю, життя. Чимось це нагадує і людей з реального світу, які мають талант до чогось чи просто доброту у своїй душі, і готові ділитися з нею з усіма. Пустельник виступає у ролі навчителя. Він допомагає Дракону втілити його задуми та бажання. Хоч як би не здавались Драконові вподобання дивними, цей чоловік і надалі підтримує його. Такі люди, як Пустельним також є добрими і допомагають іншим безкорисливо. Проте, є король, якому не цікавий хтось інший, він поставив для себе мету і готовий зробити усе, щоб її здійснити. Для нього є основні життєві принципи яких треба дотримуватись. У реальному світі можна зустріти і таких ж "королів".
Основний конфлікт, який порушив письменник у творі, це несприйняття людей, таких як Дракон. Такі люди, як "король" добивають людей, які бажають творити, не підпорядковуватись під чиїсь уже прописані правила. Конфлікт-це протиріччя думак звичайних людей та людей з буденними баченнями. Творчих людей не сприймають, їх принижують, можуть кидати на низ, але вони і надалі борються. Проте, не всі настільки дужі, але їх душа завжди тиха, добра та щира...
Good_evilДобро та зло – вічні суперники у ході часу на простору, які не закінчать свою боротьбу і жодна жива істота не може перехилити ваги рівноваги в будь-яку сторону, інакше світ просто припинив би своє існування.
Ця одвічна боротьба є в кожному з нас, власні внутрішні війни, лише нам вирішувати якій стороні дати перевагу. Наші вчинки розподіляють нас на полицях соціуму. Зараз дуже важко назвати всіх людей рівним, ще з давніх давен нас розшарували на категорії: по відношення до інших, до себе, до світу. Вчинки також визначають нашу позицію у соціумі і тим самим підвищують нас чи навпаки, роблять нас низькими і далекими від подальшого розвитку.Кожна людина, ким би вона не була, індивідуально визначає важливість добра та зла, ми самі обираємо, що ближче для нас, а що ми просто не можемо зробити. Це не лише кохання, знання чи щастя, злочин чи брехня — як загальноприйняті поняття, хоча і їх не треба відносити до чогось окремого, все поєднано одним – добром чи злом. Кожен наш вибір не важливо добрий він чи ні, означає також поєднання світлого і темного. Якщо ми закохуємось, то ми підсвідомо настроюємось, що можливо світле почуття принесе нам темні думки, біль. Довга розлука з коханими людьми, постійне хвилювання за них і так далі. Щодо темної ж сторони, вона також може бути розглянута двобічно, наприклад, якщо ви тримаєте на когось давню образу, ви не можете простити людину, бо вважаєте, що вона зробила не добрий вчинок, а значить вона зла для вас конкретно, не важливо яким саме цей вчинок був. ми підкорюємось постійному коливанню між добром та злом і ця залежність окутує все наше життя, проте, ми вільні в одному — це вибір, яку сторону обрати основною в ситуації, яка склалась навколо нас, і якої сторони дотримуватись у подальших своїх діях.
Добро Добра людина завжди до у скрутну хвилину. Ось наприклад - На одній громадській вулиці сидів старий дідусь. Він був сліпим, та потребував грошей. Усі люди проходили і навіть копійки йому не давали. Стало спохмурніти. Один маленький хлопчик йшов до магазину щоб щось придбати. Аж раптом він побачив того сліпого дідуся. Він обережно підійшов до ньго і поклав йому усі гроші які мав. Дідусь почув шуркіт і сказав: - Хто тут? - Це я, Максим. Я йшов до магазину і побачив вас... Я...Я тут гроші вам у капелюшок поклав. - Ти це зробив заради мене одного? Спитав дідусь. - Ви потребуєте грошей більше чим я. Сказав хлопчак. І обійняв дідуся.
Відповідь:
У світі є різні люди. Творчі та креативні, веселі та життєрадісні, але є і похмурі, повсякденні (буденні) та сірі. Таких людей згадано й у творі "Місце для Дракона".
Перед нами постають три героя: Дракон, Пустельник та король. Усі троє розкривають читачу людей, які мають свої думки та бачення. Дракон-це люди з "дитячою" душею, чимось схожі на "Дракона" Він не підпорядковується прописаним канонам, а творять свою долю, життя. Чимось це нагадує і людей з реального світу, які мають талант до чогось чи просто доброту у своїй душі, і готові ділитися з нею з усіма. Пустельник виступає у ролі навчителя. Він допомагає Дракону втілити його задуми та бажання. Хоч як би не здавались Драконові вподобання дивними, цей чоловік і надалі підтримує його. Такі люди, як Пустельним також є добрими і допомагають іншим безкорисливо. Проте, є король, якому не цікавий хтось інший, він поставив для себе мету і готовий зробити усе, щоб її здійснити. Для нього є основні життєві принципи яких треба дотримуватись. У реальному світі можна зустріти і таких ж "королів".
Основний конфлікт, який порушив письменник у творі, це несприйняття людей, таких як Дракон. Такі люди, як "король" добивають людей, які бажають творити, не підпорядковуватись під чиїсь уже прописані правила. Конфлікт-це протиріччя думак звичайних людей та людей з буденними баченнями. Творчих людей не сприймають, їх принижують, можуть кидати на низ, але вони і надалі борються. Проте, не всі настільки дужі, але їх душа завжди тиха, добра та щира...
Пояснення: