Пошук...
Твори / Твори українською / Аналіз оповідання "Зав’язь", Тютюнник
Засоби комічного у творі “Скарб”, Стороженка
Перегляди: 993
Стороженко Олекса
У гумористичних творах висміювання вад доброзичливе, жартівливе. Справді, висміяти, щоб виправити - така мета гумору. В оповіданні О. Стороженка "Скарб" переважає жартівливий тон, тому воно гумористичне.
В творі "Скарб" є чимало засобів комічного, яки для зручності подани у таблиці.
Засоби гумористичного зображення
Приклади
Іронія
«Заснув манесенький», ім’я Павло означає «малий» - таких справді називають «маленькими людьми».
Неправильне тлумачення якогось слова, явища, події, предмета
Щастя Павлуся
Парадокс – сполучення несумісних понять
«Поспить на кроваті, лізе на піч поспати ще в просі.» Розмова Павлуся з хлопцями про дівчат. Кінцівка твору (приказка).
Жартівливі слова, вислови
Зовнішність, вдача Павлуся
Якось після короткого бою на станцію прийшли італійці. Грабували людей, забирали їжу, одяг, стріляли курей. У висілку почався голод. Люди міняли на базарі навіть коштовності на будь-яку їжу, особливо цінувалася сіль. Якось Климко та Зульфат зайшли й собі на базар. Там якийсь бородатий дядько з села обмінював продукти на дорогі речі. Зверхньо й грубо вибирав, що йому сподобалося. Люди ремствували, але робити було нічого. Раптом хлопці побачили свою вчительку Наталю Миколаївну. Вона стояла оддалік із немовлям, тримаючи в руках рожеву сукню, яку вдягала лише на свята. Бородань побачив плаття, захотів його взяти, але вчителька сказала, що йому вона нізащо не проміняє. Бородань презирливо про неї висловився, а Зульфат не витримав і пошпурив у нього каменюку. Хлопці запропонували Наталі Миколаївні жити у них, адже її квартиру розгромили окупанти. Вони перенесли речі вчительки, а Зульфат роздобув залізну колиску для її малої доньки Оленьки. Увечері прийшов до вагової дідусь Зульфата, приніс торбинку сухарів, подивився, як учителька поїть дитину чаєм, і сказав, що так не годиться, треба молока. Климко оцінив їх положення та зрозумів, що запасів харчів на зиму їм усім не вистачить, необхідно йти у Слов’янськ по сіль, яку можна було обміняти на їжу. Зульфат хотів йти із ним, але Климко не дозволив, бо необхідно було комусь допомагати Наталі Миколаївні, та й дідусь його не пустить, а от він — сам собі господар. Одного жовтневого ранку він вирушив у дорогу.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/klimko-tyutyunik-skorocheno/