Незважаючи на те, що діти дражнили Фрідріха... він їм розповідав цікаві він їм робив з паперу ляльок він садив їх на коліна і співав пісеньки казки він їм грав на сопілці
Одного разу зі мною трапилася неприємна пригода. Мабуть, в мене ще мак цвів у голові. Розпочалося з того, що в крамниці мені дали більшу здачу, ніж потрібно. Я одразу вхопив очами, що грошей було більше, та не сказав продавцеві, бо давно вже поклав очі на наклейки з автівками, а батьки були проти купувати їх. Тож я витратив гроші на ці наклейки. Та коли прийшов додому, якось мені неспокійно на душі було. Соромно, хоч і грошей було на одну панюшку. І наклейки зовсім не радували. Тоді я пішов до мами та виклав їй усе як на духу. Від сорому моє обличчя налилося жаром. Та мама сказала, що нічого страшного. Якщо я зрозумів, що на чужому нещасті щастя не збудуєш, тож нехай це буде для мене урок. Вона дала мені грошей, які я відніс продавцеві. Та була приємно здивована та подякувала мені за чесність. В мене ніби камінь звалився з душі.
Україна - наша земля. Край походження богатьох відомих на цілий світ людей. Це не просто країна де живу я і мої батьки. Київ, Львів, Харків , Дніпропетрівск, Луганск, Донецьк, Рівне - то тількі єдна маленька частка , тієї найчарівнішої нації. У нас говорять російською та українською мовами. Але завжди коли щось трапляється - жителі нашої славетної держави стають милі і чуйні один до одного в незалежності від регіону в яким хто живе. Я люблю свою відчизну - за славетну, мелодійну та яскраву мову, за то як восенни пада листя, за відомого у цілому світі Шевченка, також за мойх рідних і друзів. Рідна земля - це там, де твоє серце сповнене радістю і любов'ю. Мій рідний дім - і там я буду жити та радіти .
