ответ:Завжди залишаються незабутні враження від кожної прочитаної книги. Мені подобається такий епічний жанр літератури як новела. Цікаво читати твір, у якому немає другорядних персонажів, коли можна дослідити психологію, душевний стан і причини вчинків тільки одного або двох героїв. Але найбільше в новелі мене, як і багатьох інших, приваблює напружений сюжет і несподіваний фінал. В цьому і краса цього порівняно невеликого за обсягом жанру літератури.
Таким твором є «Момент» Володимира Винниченка. Письменник знайомить читача і не знайомить одночасно з героями. У новелі перед нами постають двоє людей: жінка і чоловік, імен яких навіть не вказано, відомо лише прізвисько жінки – Муся. Та й сама героїня відповідаючи на питання як її звати, говорить: «Фу, казна-що!.. А ім’я – пошлість», тим самим даючи зрозуміти, що мало знати ім’я людини для того, щоб пізнати її. Найбільше в цій жінці вражає її сміливість, яка зазвичай притаманна «сильній статі». Вона готова застрелити себе з револьвера лиш би не попастись в руки стражникам.
Объяснение:
Найважливішим для людини є щастя, щастя воно в серці, серце в любові, а любов вона нескінченна, завжи існуватиму, отже щастя теж нескінченне.
Щастя не залежить від місця проживання, від грошей, від твоєї посади, від здоров’я ... безперечно це є складовими щастя, але кожна людина може бути щаслива з тим, що у неї є, головне захотіти цього, помічати те, що тебе оточує, тих хто оточує тебе. Наприклад людина без місця проживання може бути щасливішою людиною від міліонера, тому що внього є свобода, іі це головніше будь-яких грошей. Всі багаті люди – зайняті люди. У них дні розписані по секундах і вони в цих хлопотах не помічють того, що може помітити людина без житла...