Що робить Торвальд Хельмер, коли з листа дізнається про таємницю дружини Нори? Чоловік накладає суворе покарання, навіть забороняє Норі виховувати трьох їхніх малолітніх дітей. Торвальд готовий взяти всю провину дружини Нори за підробку векселя на себе
Вважають, що героїчні вчинки притаманні лише чоловікам. Але де не так. Є жінки, що теж здатні на такі дії. Саме таку жінку зображує Іван Якович Франко в повісті «Захар Беркут».Мирослава — дочка заможного боярина Тугара Вовка. Багато дівчат із заможних родин стають розбещеними, слабкими, але не вона. Її батько — сильний чоловік, «як дуб»-, і Мирослава достойна його дочка.Побачивши дівчину вперше, тухольці говорять про неї: «От дівчина! Тій не жаль би бути мужем. І певно, ліпший з неї би був муж, ніж її батько!» 1 Тугар Вовк робить велику помилку — зраджує рідну країну й об'єднується з ворогом. Мирослава не згодна з батьком, для неї Батьківщина понад усе, навіть дорожча за батька: «Я не піду дальше. Я не стану зрадницею свого краю! Я покину батька, коли не зможу відвести його від його проклятого наміру».Потрапивши в монгольський табір, вона й там не зрікається своїх ідеалів. Коли батько просить її підійти, адже начальник монгольського війська ласкавий до них, вона жорстко одказує: «Не хочу його ласки!»Мирослава — це сильна, мужня, незламна особистість. Вона стійка у своїх переконаннях і не змінює їх у залежності від обставин, як її батько. І хоч любить вЬна свого батька, найголовніше для неї — це почуття громадянського обов'язку й вірність своїй Батьківщині. Батько її гине, й інакше не могло бути, адже це єдиний вихід для зрадника, а любляча Мирослава залишається з Максимом і батьком називає вже Захара Беркута.У цьому образі Іван ЯковичФранко показав усі найкращі риси слов'янської жінки — незламну силу волі й мужність, а також щиру вірність, ніжність і палке любляче серце.
На початку роману автор зазначає, що маленького Олівера, як і його однолітків, які опинилися у владі безсердечних і морально нечистоплотних людей, чекає доля «смиренного і голодного бідняка, що проходить свій життєвий шлях під градом ударів і ляпасів, зневажуваного усіма, бідняка, який ніде не зустрічає жалості» . “І почуття своєї самотності цьому великому широкому світлі вперше сповнило серце дитини.” - Маленький хлопчик, мати якого померла при пологах у робітньому будинку. Росте в сирітському притулку при місцевій парафії, кошти якого вкрай мізерні. “Олівер затулив двома долонями своє лице й заридав так, що сльози полилися цівкою з-поміж худеньких кістлявих пальців.” - Головний герой твору був хрупким, слабким, кволим. “Будь-ласка, ― ввічливо попрохав Олівер”. - був, за своїм характером ввічливим,добросовісним... “Не вірити йому було неможливо: кожна риса його змарнілого загостреного личка дихала правдивістю.” - був правдивою людиною, честною,нікому і ніколи не бажав зла “Олівер слухняно сів, мовчки дивуюючись, де можна знайти людей, які б перечитали таку силу книжок…” - хоч не мав освіти, але був освіченним. “Олівер мимохіть від щирого серця реготався й, незважаючи на всю свою порядність, не міг приховати, що ці історії його тішать.” - жартівливий “Не примушуйте мене красти! Зглянтесь, зглянтесь на мене!” “Олівер вчився садівництва… і полюбив цю науку від щирого серця.”
Що робить Торвальд Хельмер, коли з листа дізнається про таємницю дружини Нори? Чоловік накладає суворе покарання, навіть забороняє Норі виховувати трьох їхніх малолітніх дітей. Торвальд готовий взяти всю провину дружини Нори за підробку векселя на себе