В передноворічний день Старий Рік почув, що всі люди, звірі і птахи готуються його проводжати. А будуть зустрічати Новий Рік. Розлютився Старий Рік. — Як то? Чому мене готуються проводжати? Я не хочу відходити! Я багато зробив добрих справ і ще не всі завершив. — Не гнівайся, Старий Рік ! Ти дійсно приніс багато радості і щастя, твориш добрі справи. Та твій час скінчився — защебетали в один голос лісові птахи. Та Старий Рік не міг заспокоїтись. І вирішив не пускати в свої володіння Новий Рік. Відразу розбудив він Буйного Вітра і Віхолу. І пішли вони гуляти лісами і полянами, містами і селами. Віхола сипала густим сріблястим сніжком. А Буйний Вітер роздимав його і засипав всі дороги і стежки. Намітав на шляхах величезні снігові замети і кучугури. Та зимовий день короткий. Ось уже і вечоріє. Стомилися буйний Вітер і Віхола, та й пішли відпочивати. Все навкруги затихло, Потріскував морозець. На ясному небі засяяв місяць. На вулицях лунав дзвінкий сміх, пісні і було чути щирі привітання: — З Новим Роком ! І зрозумів тоді Старий Рік, що не в змозі він зашкодити приходу Нового Року. А всі справи, що не завершив він, завершить Новий Рік.
Всім відомо, що У нас Пам’ять - просто вищий клас! Прочитаємо лиш вірша І повторимо ураз:“Їхав Ваня на коні, Вів собачку по стерні, А в цей час якраз бабуся Мила фікус на вікні”. - я завжди всім говорю, Що ніколи не зубрю, Що історію про Ваню Дуже легко повторю: “Їхав Ваня на вікні, Вів собачку по стерні, А в цей час зелений фікус Мив бабусю на коні”. - Ну, який же ти дивак, Тільки хвастатись мастак! Краще ти мене послухай, А було усе отак: “Їхав фікус на коні, Вів бабусю по стерні, А знайома нам собачка Мила Ваню на вікні”.
Объяснение:
Яка проблема порушуеться у творі Лесі ВорониноЇ "Таємне товариство боягузів, або засіб від переляку №9"