Вважають, що героїчні вчинки притаманні лише чоловікам. Але де не так. Є жінки, що теж здатні на такі дії. Саме таку жінку зображує Іван Якович Франко в повісті «Захар Беркут».Мирослава — дочка заможного боярина Тугара Вовка. Багато дівчат із заможних родин стають розбещеними, слабкими, але не вона. Її батько — сильний чоловік, «як дуб»-, і Мирослава достойна його дочка.Побачивши дівчину вперше, тухольці говорять про неї: «От дівчина! Тій не жаль би бути мужем. І певно, ліпший з неї би був муж, ніж її батько!» 1 Тугар Вовк робить велику помилку — зраджує рідну країну й об'єднується з ворогом. Мирослава не згодна з батьком, для неї Батьківщина понад усе, навіть дорожча за батька: «Я не піду дальше. Я не стану зрадницею свого краю! Я покину батька, коли не зможу відвести його від його проклятого наміру».Потрапивши в монгольський табір, вона й там не зрікається своїх ідеалів. Коли батько просить її підійти, адже начальник монгольського війська ласкавий до них, вона жорстко одказує: «Не хочу його ласки!»Мирослава — це сильна, мужня, незламна особистість. Вона стійка у своїх переконаннях і не змінює їх у залежності від обставин, як її батько. І хоч любить вЬна свого батька, найголовніше для неї — це почуття громадянського обов'язку й вірність своїй Батьківщині. Батько її гине, й інакше не могло бути, адже це єдиний вихід для зрадника, а любляча Мирослава залишається з Максимом і батьком називає вже Захара Беркута.У цьому образі Іван ЯковичФранко показав усі найкращі риси слов'янської жінки — незламну силу волі й мужність, а також щиру вірність, ніжність і палке любляче серце.
Весно, що за чудо ти Твориш в моїй груди? Чи твій поклик з мертвоти Й серце к жизні будить? Вчора тлів, мов Лазар, я В горя домовині - Що ж се за нова зоря Мені блисла нині? Дивний голос мя кудись Кличе - тут-то, ген-то: "Встань, прокинься, пробудись! Vivere memento!"
Вітре теплий, брате мій, Чи твоя се мова? Чи на гірці світляній Так шумить діброва? Травко,чи се, може, ти Втішно так шептала, Що з-під криги мертвоти Знов на світло встала?
Тема: пробудження природи весною закликає людину до пробудження, до нового життя. Ідея: людині сама природа нагадує: "Пам*ятай, що живеш!". Віршовий розмір - хорей.
ти не сказав яка повість , якщо можеш то скажи