Кожна людина має улюблену справу, щось, чим вона справді цікавиться, що допомагає їй проявити себе. Я не маю на увазі роботу — хоча робота теж буває захоплюючою. Я кажу про хобі.
Деякі люди, які люблять свою роботу, часто кажуть: моє хобі — моя робота. Але як може регулярний заробіток, справа, що її ви повинні виконувати, бути хобі?
Для мене хобі означає улюблене заняття у вільний час, яке допомагає мені розслабитися й забути про свої проблеми.
Хобі бувають так само різноманітні, як і самі люди. Рибна ловля, в’язання, фотографія, перегони, плавання з аквалангом - усі ці види діяльності можуть бути хобі (тільки якщо це не постійна робота людини). Але найчастіше хобі асоціюється в нас із колекціонуванням речей.
Люди, звичайно, обирають об’єкт для колекціонування залежно від різних обставин. Багаті можуть собі дозволити колекціонувати будинки й машини. Той, хто багато мандрує, має можливість привозити- експонати з різних країн: монети, національний одяг або сувеніри. Якщо всі ваші друзі колекціонують марки або значки, ви, ймовірно, збиратимете те саме: тоді ваші друзі, напевно, оцінять вашу рідкісну марку або листівку; крім того, ви зможете обмінюватися експонатами.
Останнім часом у житті людей — як підлітків, так і дорослих — з’явилось нове хобі. Це Інтернет. Усього пару років тому мало хто знав про це, і дуже мало хто міг собі це дозволити. Тепер ми маємо комп’ютери в себе вдома, у школі, на роботі в батьків, а в містібагато комп’ютерних центрів й Інтернет-кафе. Таким чином, у наш час кожен може приєднатися до міжнародної комп’ютерної мережі й відправитися в мандри у віртуальний світ, де можна знайти все те, що існує в справжньому житті, і навіть більше. Різниця в тому, що речі, які в реальному житті вимагають дії - відвідування нових місць, спілкування з людьми, навчання на мовних курсах, покупки в крамницях – усі ці переміщення в просторі можна зробити ні на крок не відходячи від свого комп’ютера!
Звичайно, віртуальне життя ні в якому разі не замінить нам реальне життя, і ми, безумовно, відпочиватимемо не тільки перед комп’ютерними моніторами, але також займаючись реальними речами: рибною ловлею, в’язанням, фотографією, перегонами, плаванням з аквалангом.
Характеристика Славка Беркути
Славко Беркута хотів увійти до збірної і не порушувати присяги. У вісім років він був схожий на дошкільнятко, мав хворі ноги. Він приймав ліки, ходив на ковзанку, хоча часто відчував біль. Це заняття зміцнило його і частково загартувало характер. Його батько випробовував літаки, в дитинстві був у німецькому концтаборі. Саме батько сказав хлопцеві про максимальне навантаження – «вимір характеру і людських сил». Він так готував хлопця до складності життєвих обставин Вік Учень 7–8 класу
Місце проживання - Місто Львів
Стосунки з батьками - Добрі, довірливі, співчутливі
Ставлення до друзів - Товариський
Улюблене заняття - Фехтування, спелеологія
Стосунки з природою - Захоплений природою, бачить в усьому таємниці, любить їх відкривати, цікавиться печерами
Вчинки - Знаходить собі заняття, багато займається самореалізацією, страждає через «недовіру» однокласників
Риси характеру - Добрий товариш, знавець природи, борець за правду, готовність долати труднощі
Ставлення автора - Захоплення від вміння самореалізовуватись «Шпага Славка Беркути»
Характеристика Стефка Вуса
Ще один тип характеру — Стефко Вус. За до художніх деталей, фрагментів авторської розповіді, нанизаних одна на одну подій-ситуацій (як, наприклад, випадок із сорокою, розмови з сестрою та колишньою вчителькою) читач дізнається про весь пройдений підлітком шлях. Його поведінка зумовлена середовищем, яке змушує оздоблюватись, «наїжачуватись», щоб таким захищатися від жорстокості світу. Внутрішньо Стефко інший: він може бути ніжним, добрим і лагідним, турботливим братом і справжнім другом. Він живе у своєму світі спогадів про бабусю Олену, світі сільської природи, і йому складно адаптуватися до життя в місті, в одній квартирі з батьком-п’яницею. Проблема недоглянутості сиріт і напівсиріт, дітей із неблагополучних сімей — особливо гостро постає сьогодні. «Шпага Славка Беркути»
Характеристика Лілі
Успішна, всебічно розвинена і талановита дівчинка Лілі, яка виявила себе і в кіномистецтві, і у бальних танцях, і у вивченні іноземних мов — ще один яскравий образ дитини у повісті, який, хоч і не так глибоко психологічно вмотивований, але важливий порушеною проблемою лідерства. …Письменниця дуже влучно змалювала образи байдужих, а то й жорстоких педагогів — класного керівника, директора, які не цікавляться учнями. І тут же з’являється альтернатива таким персонажам — образи вчителя-географа, що вміє побачити дитячу душу, підтримати й до чи тренера Славка Беркути, який бере на себе роль старшого брата, розуміє дитячу душу. Справжні морально-етичні цінності позачасові, як і твір, що вчить щирості, відкритого погляду на світ, вірі в добро, любові, прощенню, прагненню до гармонії і самовдосконалення.
Добрі, милосердні, маючи малі сили та кмітливість, рятують великого звіра; чесні, непідкупні, бережно ставляться до природи. Маленькі, але розумні та справедливі
Объяснение: