Відповідь: 1. Знайомство з родиною 2. Турботлива мама 3. Смерть батьків 4. Наймит і наймичка 5. Павлусь лежинь 6. Дружина Павлюся і його смерть Цитатний план «Скарб» Олекса Стороженко 1) «Послав… Господь на втіху одного тільки синка — Павлусем звали». 2) «Доріс Павлусь до парубка». 3) «…Як Бог милосердний пошле йому щастя, то без нас житиме не лучче…» 4) «…Занедужала небога (мати) та й померла. За нею вслід батько ноги простяг…» 5) «Наймичка доглядала за Павлусем, як рідна мати». 6) «Раз на Зелені свята зібралось парубоцтво шукати скарба». 7) «Павлусь розпластався на перині і хропе на всю хату». 8) «Розказують люди, що часом скарби і самі вилазять на верх землі». 9) «…До Павлусевої хати, розмахали хорта й шпурнули у вікно». 10) «…Позбирав наймит гарненько дукати і сховав їх у скриню». 11) «Щаслива нитка до смерті не вірвалась Павлусеві». 12) «Що таке на світі щастя?»
Славетну сторінку в історії української культури
відкрив Семен Гулак-Артемовський як композитор,
оперний співак (баритон) і драматург, творець першої
української опери. Семен Степанович ГулакАртемовський народився 4 лютого 1813 р. в сім'ї
священика у містечку Городище колишньої Київської
губернії (нині – Черкаська обл.), де у 1966 р. створено
меморіальний музей уславленого музиканта. Дядько
композитора – Петро Гулак-Артемовський – відомий
український письменник. Майбутній композитор навчався
спочатку в Київському духовному училищі, потім у
Київській духовній семінарії, був кращим її співаком.
Після закінчення семінарії співав у київському митрополичому хорі у
Софійському соборі та Михайлівському Золотоверхому монастирі.
У 1836 р. у житті С. Гулака-Артемовського трапилась важлива подія, яка
визначила його подальшу долю. Його спів почув й оцінив російський
композитор Михайло Глінка та запросив юнака до Петербурга, де на той час
формувалася придворна хорова капела, капельмейстером якої був Михайло
Іванович. Гулак-Артемовський відразу поїхав до Петербурга, а Глінка
затримався, відвідуючи заможні шляхетні українські родини. Проте вакансії у
хорі були заповнені, і С. Гулак-Артемовський залишився в чужому місті без
роботи і грошей. Але з того часу М. Глінка не переставав опікуватись долею
Гулака-Артемовського. Повернувшись до Петербурга, Михайло Іванович
допоміг юнакові, поселив у себе на квартирі, почав активно його готувати до
сценічної діяльності. Заняття з уславленим композитором мали величезне
значення у вокальній підготовці юнака. Він часто співав на музичних вечорах у
Глінки, чаруючи їхніх відвідувачів тембром, свіжістю і силою свого голоса