Нещодавно я прочитала оповідання Джека Лондона про важке життя золотошукачів на Алясці.
На мою думку, головний герой цього твору – мужня, відважна, цілеспрямована та рішуча людина. Він ішов вперед всупереч небезпеці та поневірянням. Спочатку його метою було золото, а потім одне бажання – вижити. Ця жага до життя та неабияка витривалість до йому перемогти суворі умови та нещадний клімат. На його місці багато шукачів опускали руки, але головний герой не хотів здаватися. Його вже не цікавив заробіток. Вижити – це все, для чого він подолав увесь важкий шлях.
Автор не дав імені головному герою, тим самим хотів вшанувати усіх тих золотошукачів, кого поглинули важкі умови Аляски.
Объяснение:
Вступ (експозиція) — палке слово автора про героїчну історію народу, про його нескорений вільнолюбивий дух.
I частина — втеча Остапа і Соломії від пана. Це зав’язка сюжету.
II частина — переправа через Прут і поранення головного героя.
III частина — перебування Остапа у плавнях, пошуки Соломією порятунку. Поєдинок юнака з вовком.
IV частина — головні герої у циган, арешт Остапа.
V частина. Кульмінацією повісті є спроба Соломії визволити коханого з-під турецької варти. Розв’язка твору — загибель головної героїні.
Епілог — старий Остап живе самотою і чекає зустрічі у вічності з коханою.
Експозиція-вступ. Це ніби заспів, який потім конкретизується в типових людських долях, образах, подіях, пейзажах тощо. У вступі твору Коцюбинський розповідає про підневільне рабське життя селян-кріпаків, їх самовіддану боротьбу за волю, знайомить нас з формами цієї боротьби (втеча від панів на вільні степи Дунаю), з місцем дії. Вступ оповідання «Дорогою ціною» показує читачеві середовище, в якому формувалися герої твору, психологічно готує читача до вчинків Остапа і Соломії.
Зав’язка: втеча Остапа від пана і панщини як наслідок конфлікту між кріпаком і паном (пан хоче покарати героя за бунтарство, Остап вирішує втекти).
Розвиток дії: наступний епізод — злигодні героїв твору під час втечі, сутички з прикордонною вартою, турецькою поліцією.
Кульмінація: Соломія вирішує силою звільнити Остапа з-під з турецької варти. Сутичка з турецькою вартою.
Розв’язка: загибель Соломії, що завершує розвиток конфлікту в боротьбі героїв за волю.
ответ:Кожна людина,мабуть, точно замислювалась над тим,чому існує людство,та чому сама людина існує взагалі. Неважливо,коли.Для розумної людини природно задаватись таким питанням.Найбільше,для розумної природно прагнути чогось більшого,ніж звичайне життя, наприклад добра, багатства,краси або навіть безсмертя. Але,кожна людина,на жаль,знає,що вона не вічна,і її життя коротке,навіть якщо у Бога попросити безсмертя і щиро в це вірити,все одно нічого не зміниться,тільки даремно людина витратить цей час.Але,людина може залишити після себе щось корисне для людства,щось важливе або революціонне:вона може написати книгу,зробити відкриття,придумати та створити ліки,або вакцину від якоїсь конкретної болячки,народити дітей та виховати нове покоління,надихнути іншу людину на хороші подвиги.Все це залишиться на нашій планеті–Землі,після того,як людина піде з життя. Багато людей,які вже давно померли,залишаються у людській пам'яті,тобто,вони ніколи не зникають.Тому,прагнути чогось високого-це природне бажання людини.Тому що людина–це розумна істота,а не двонога тварина,що позбавлена пір'я як тисячоліття тому назвав людину давньогрецький філософ Платон.
Объяснение: