Українська земля щедра на хліб і... (пісню).
Усні народні твори передавались... (із уст в уста).
Творцями казок, пісень, легенд, загадок був... (народ).
У барвистому вінку усної народної творчості найчисленнішими є...
(пісні).
Найдавніші народні пісні виникли ще в... (первісному суспільстві)
Це був період... (духовного) єднання наших предків із Все-світом.
Магічними діями і добрим словом хлібороби намагалися... (задобрити
таємничі сили природи.)
У піснях люди передають свої... (почуття, переживання, думки).
Сяка-така пісенька краща, ніж... (сварка).
Хоч нові птахи, та старі... (пісні).
Хоч соловейко маленький, та пісні його… (удаленькі)
Яка пташка, така й …(пісня)
Объяснение:
Відповідь:
Думаю, що не супер-пупер, але..
Тугаре, не можу сказати тобі ні «шановний», ні «славний», ні «великий» - про що ти, напевне, мріяв не один день свого нікчемного життя. Не можу тобі цього сказати, бо це була б неправда. Не хочу хочу бажати тобі ні здоров’я, ні доброго дня, та й вітатися з тобою вік би не воліла. Але пишу тобі цього листа, щоб сказати ті слова, які ти не дозволив сказати Митькові Вояку, навіки закривши йому вуста.
Тугаре Вовку – ти зрадник. Ти зрадив свій народ, свою землю. Жадібність і пиха засліпила тобі очі, знищила твою душу. Навіть сльози твоєї єдиної і любимої дочки Мирослави не змогли розтопити ту кригу, яка скувала твоє серце в погоні за владою і багатством. Ти міг би бути славним воїном, захисником, господарем, але ти чомусь обрав інший шлях у житті.
Сподіваюся, що в останню мить ти це зрозумів і хоч якось спробував спокутувати свою провину, врятувавши Максима Беркута від смерті.
Пояснення: