1. Поезія В. Симоненка «Лебеді материнства» за основними мотивами належить до:
А) громадянської лірики; Б) пейзажної лірики;
В) філософської лірики; Г) інтимної лірики
2. Жіноча прикраса, яку в родині Софійки, героїні повісті М. Павленко
«Русалонька із 7-В…», передавали від матері до доньки, - це:
А) бурштиновий браслет; Б) срібний ланцюжок;
В) золоті сережки; Г) коралове намисто
3. Яка провідна думка новели Л. Пономаренко «Гер переможений»?
А) засудження жорстокості дітей;
Б) осуд загарбницької війни й заклик до гуманізму;
В) уславлення мужності захисників Вітчизни;
Г) заклик до якісного будівництва житла
4. Щоб гідно прожити життя, В. Симоненко у своєму вірші «Ти знаєш, що ти
– людина…» застерігає читача від:
А) жорстокості й байдужості; Б) бездіяльності й пасивності;
В) ліні; Г) перспективи проспати
5. Сашко, герой повісті М. Павленко «Русалонька із 7-В…», подарував
Софійці:
А) золоту рибку; Б) маленького песика;
В) кошеня; Г) шиншилу
6. За новелою Л. Пономаренко «Гер переможений», військовополонений
Фрідріх на будівництві:
А) клав різнокольорову цеглу так, щоб можна було прочитати на стіні слово
«мир»;
Б) викрадав прикраси й садив квіти на грядці;
В) підносив будівельні матеріали, наспівуючи німецьких пісеньок;
Г) прибирав будмайданчик, розбивав клумби
7. Установіть відповідність між словами та їх лексичним значенням.
1. фрау А звертання до чоловіка в Німеччині
2. шинель Б звертання до заміжньої жінки у німців
3. гер В житлове приміщення, призначене для
тимчасового користування
4. барак Г верхній формений одяг особливого крою
Д м’ясний продукт із фаршу в штучній чи
натуральній оболонці
8. Дайте коротку відповідь на запитання.
1. Кого в українській літературі називають «лицарем на білому коні»?
2. Чому Софійка називала себе Русалонькою?
3. Що полонений німець Фрідріх найчастіше показував дітям?
4. За до чого Софійка змогла до зняти з роду Кулаківських
прокляття?
5. До якого виду лірики належить вірш В. Симоненка «Гей, нові Колумби й
Магеллани…»?
Заповідь «Не призивай Імення Господа, Бога твого, надаремно!» може сприйматися як вимога етична — не спекулювати шанованими поняттями без потреби.
Наступна заповідь «Шануй свого батька та матір свою, щоб довго були твої дні на землі!..» навчає шанувати батьків не тільки заради продовження тривалості власного життя, а й для того, щоб бути позитивним прикладом для дітей: ти шануєш батьків гаючи це, твої діти будуть шанувати тебе в похилому віці.
Наступна заповідь «Не вбивай!» Вона стосується всього живого — людей і тварин. Тварину не можна вбивати без потреби. Вбивство людини — це смертний гріх. Це ж стосується і самогубства — сам себе не вбивай, бо життя подароване людині Богом, і тільки він може його відібрати.
Заповідь «Не чини перелюбу!» навчає чистоти й цнотливості у стосунках між чоловіком та жінкою.
Тільки те. що створене твоєю власною працею, належить тобі, навчає заповідь «Не кради!»
У заповідях «Не свідч неправдиво на ближнього свого!» і «Не зазіхай на дім ближнього свого, ані раба його, ані невільниці його, ані вола його, ані осла його, ані чого-небудь, що належить ближньому твоєму!» поняття «твій ближній» означає людину взагалі, а не тільки сусіда, родича чи друга. Таким чином, передостання заповідь застерігає не тільки від лжесвідчення, а й від брехні взагалі, а остання заповідь — не зазіхати на майно іншої людини.
Біблійні заповіді — це джерело високих моральних принципів, за якими повинна жити людина.