1.Перший розділ повісті " Шпага Славка Беркути" має назву... 1. «Про те, що сталося колись».
2. «Про те, що сталося давно».
3. «Про те, що сталося пізніше».
4. «Про те, що станеться...»
2.Як звали вчителя з твору " Шпага Славка Беркути"?
1.Микола Васильович
2.Іван Петрович
3.Сергій Дмитрович
4.Антон Дмитрович
3.Назвіть героя, якого немає у творі Ніни Бічуї «Шпага Славка Беркути».
1.Стефко Вус
2.Юлько Ващук
3.Лілі Теслюк
4.Мишко Вальчук
4.Учні з 7-Б класу прийшли в театр на прем'єру ...
1." Снігової королеви"
2." Лускунчика"
3." Попелюшки"
4." Дроздоборода"
5.Кому Беркута сказав такі слова: «Кінчай хвалитись! От я умію на руках ходити. Е! А ти не вмієш? Ні! От бачиш…»
1.Лілі Теслюк;
2.Стефку Вусу;
3.Насті Вус;
4.Ваврику.
6.У глибині душі Славкові хотілося бути схожим на...
1.Улюбленого актора;
2.Відомого музиканта;
3.Свого тренера;
4.Свого вчителя.
7.Хто з героїв так розмірковував про Беркуту: «Шпага. Книжка. Старі спортивні кеди на підлозі. Блакитні печери… Висловлені й невисловлені сумніви…»
1.Батько Стефка;
2.Мати Славка;
3.Мати Лілі;
4.Мати Юлька.
8.Перед першим змаганням Славка найбільше боявся прикмети, що...
1.Аби й кіт дороги не перебіг;
2.Аби з пустими відрами дорогу не перейшли;
3.Аби не спіткнутися на ліву ногу;
4.Аби не забути чогось удома.
9.«Бо чіпляються усі до…, кроку не дають ступити: отой чижик-староста намалював на … карикатуру в газеті – сидить… за партою рік у п’ятому класі сидить, і вуса в нього довгі, аж по пояс, виросли…» Назвіть ім’я, яке можна вставити на місці пропуску.
1.Юлько;
2.Стефко;
3.Славко;
4.Зінько.
10.Хто з героїв думав так: «Юлько Ващук – не покривджений, Славко Беркута – не хуліган….»?
1.Лілі Теслюк.
2.Нінель Ваврик;
3.Антон Дмитрович;
4.Андрій Степанович;
11.Яку мету поставив перед собою Беркута?
1.поїхати на чемпіонат до Харкова;
2.увійти до збірної і не порушувати присяги;
3.эвиграти бій у Юлька;
4.відвідати театр.
12.Хто поплатився в кінці повісті за свою підлість?
1.Стефко
2.Лілі
3.Юлько
4.Славко
Окраса української літератури – повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». У творі письменник створив образи людей, які є справжніми дітьми природи. Вони єдині зі світом гір, полонин, лісу, який оточує їх.
Історія обертається навколо хлопця та дівчини. Обидва вони гуцули. Родини Марічки Гутенюк та Іванка Палійчука люто ворогують між собою, намагаючись знищити чоловіків ворожого роду. Але Іван та Марічка покохали один одного ще дітьми. Вони наче первісні люди, адже ворожість у суспільстві не знищила їхніх природних почуттів. Кохання – це справді природне почуття, а ненависть – ні, її нав’язують людям інші люди. Автор повісті дає нам це зрозуміти.
Марічка - поетична дівчина, знає секрети навколишньої природи, ворожіння. Вона складає співанки, які з’являються «ніби самі по собі». Вона настільки чиста, що вміє відповісти добром на зло. Ще в дитинстві вона назавжди привернула серце Іванка до себе, пригостивши його цукеркою у відповідь на спробу побити її.
Іван – це також людина в природному стані. Він прекрасний господар, «ґазда». Іван знає прадавню мудрість про те, як треба доглядати за худобою, як зберегти овечок від злих духів. Для нього видається цілком природним, що сусідка Химка є відьмою і може обертатися у жабу та білу собаку. А в лісі, звісно, бродить чугайстир та полює на нявок.
Іван тонко відчуває природу навкруги себе. Мабуть тому він не тільки добрий господар, але й грає на флоярі. Він здатен на велике почуття і в кінці віддає життя за мрію. Не може жити без радості та кохання.
Є ще два цікаві образи в творі – мольфара Юри та ґаздині Івана Палагни. Але їхнє кохання інше: в ньому проглядає хижість та хіть. Своєю силою керувати природними стихіями Юра причарував горду та холодну Палагну. Їхнє кохання неначе стихійне лихо: розбиває життя людей навколо. І тому воно протиставляється глибокому, ніжному коханню добрих людей - Івана та Марічки.