Мені найбільше сподобався герой твору хлопець на і"мя Павлусь. у ньогої був дід Андрій, який привчав хлопця до лицарського ремесла. Навчав хлопця їздити на коні, кидати спис та внкар, орудувати шаблею та розповідав різні цікаві історії про їхні пригоди. ще в ньго були сестра Ганнуся, батько, мати і старший брат Петро, але він вже пішов на Запоріжжя.
Якось у село ввірвались татари, запалили хати та почали ловити дітей. мати та дід хлопчини загинули, а Ганну та батька захопили у полон.
Павлусеві довелося виявити велику сміливість, витримку, кмітливість, щоб потрапити в Крим і знайти б урятувати сестру. У які б скрут ні обставини не потрапляв хлопець, він ніколи не втрачав почуття людської гідності, не зраджував християнської віри. Це до йому вистояти й досягнути мети, незважаючи на його молодий вік.
Є багато дивовижних речей у світі? але на справді? найкраща та дивовижна річ? що трапилася саме з тобою/
Для кожной людини поняття "диво" - має своє значення та поняття. Я на 100 відсотків впевнений, що з кожною людиною на цій землі траплялось якесь диво. Для кожного диво завітало по різному: для когось це був неймовірний випускний бал,хтось побував у незабутніх канікулах за кордоном, хтось отримав подарунок своєї мрії, комусь пощастило здати іспит без підготовки та багато іншого. А осьу мене траплялось таке , що наврядче колись забуду, бо це диво мого життя.
Це почалось минулим літом, як раз на початку літніх канікул, які розпочались не дуже вдало.
Я гуляв у бабусиному дворі, пташки співали, був звичайний спекотний літній вечір. Щоб себе розважити, я відерся на дах літньої кухні. Дах кухні був дуже похилим і крутим. І ось я на самій вершині, де відкривається уся краса правобережжя нашого міста наче на долоні. Але мою замрієність порушило зісковзання моєї ноги вниз і я сстрімко летів, але вже не до неба за мріями, а вниз на залізний паркан з гострими кілками.Поряд з парканом знаходились залізна газова труба, дядьковий прицеп. Я летів з єдиною думкою, як це все скінчиться каліцтвом чи смертю. Я висів на паркані як м'ясо на велелці/ Я нічого не відчував (хоча через усю мою спину пройшли кілька кілків забору), далі лише пам'ятаю, що мене зняли з паркану, та повезли до лікарні (пам'ятаю, як я благав не казати нічого мамі, щоб вона не турбувалась).
Объяснение:
Прости если не то