Івоніка."...очі Івоніки були дзеркалом самої доброти серця й чесноти..."
"Його сильні, залізні руки, чорні та тверді, заворушилися незамітно…"
"Гарна була земляІвоніка любив її. Він знав її в кожній порі року і в різних її настроях, мов себе самого. Вона пригадувала чоловіка і жадала жертви.
Як була люта, боявся її більше, як почорнілого неба, що віщує тучу."
Марічка. "...погляд у Марійки м'який, звичайно глибокий і зажурений, в усміху несказанно лагідний і гарний..."
"Одначе її тонке, ніжне обличчя з ясними лагідними очима усмиряло враження її занедбаного вигляду."
"Була се слабосильна, ще доволі молода жінка з ніжними рисами обличчя, на якім за першим поглядом було пізнати, що тяжка, ненастанна праця й жура, що гнітила її, надали її п'ятно старості."
Товста тітка до світила
Приїхала в місто:
– Ой, несе мене, нівроку,
Як у діжці – тісто.
Мабуть, криза в світі збила
Обмін речовини…
– Як харчуєтесь, шановна?
– Як уся родина.
Навіть менш, ніж чоловіку
Й дітям насипаю…
Правду, що вони не з’їли,
Звично доїдаю.
Припишіть мені від цього
Ліки або тести!
– Я вам раджу якнайшвидше
Дві свині завести. –
За півроку пацієнтка
Знову їде в місто,
Бо за формою зробилась
Товща сумоіста.
Обійшов її світило
Спереду і ззаду:
– Мабуть, проігнорували
Ви мою пораду.
– Що ви, доктор?! Доїдаю,
Як рішили з вами,
За дітьми, за чоловіком
І двома свинями!
