1.Агроном Григорій Лаврінович Запорожець у гарному цивільному вбранні. Окуля-ри на носі, «Знак Пошани» на грудях, у руці стеблина — знак влади над всім, що росте.
2.— Дозвольте, господин начальник, ваше високоблагородіє, — сказав літній якийсь чоловік і, знявши шапку, вийшов трохи вперед Його не було між селянами. Він тільки що з'явивсь, він відрізнявся від усіх. Тихий гомін пішов по натовчу. Селяни взнали куркуля Григорія Заброду.
— Заброда!
— Як же це так прощенія. Я біг сюди з Північного Сибіру через фронт, повз гадюкою, ліз, котився бубоном. Велику книгу можна написати про мої страждання! І ось прибіг, — Запорожець! Цей же чоловік голова колгоспу, — грізно сказав За-брода. — Який же він староста. Він же мене виселяв до Сибіру!
3.
— Заброда? Вер іст Заброда?
— Куркуль. З Сибіру повернувся. Великий мироїд!
4.— Уже, казав той, якщо воно до того и прийшло, що замість міліції, сказати б, замість простака вже треба падлєца чи курву, так тут уже, товариші, помилки нема. Вірно вам кажу. Бо такої падлюки, як Заброда, не то що в районі... куди там... одне слово, перехідне німецьке знамя може получить за підлоту.
ответ: Щаслива та людина яка цінує кожну хвилину ,яка бачить тількі кьолорові краски у житті,А від чого я щасливий задав сьобі питання в голові, я щасливий тому що в мене є хороші батькі та саме головне здорові, що я є на цьому білому світі , що маю друзів, сміх та саме головне життя , спокійне життя, в якому є все що треба для мене,Людина не може бути вічно щаслива, щасття - це мить ,яку хтось може замітити ,а хтось ні .Ти можеш стати щасливий навіть від придбаної іграшки у магазині , від усмішки матері чи від похвали батька . Кожна людина щаслива посвоєму , та бачить в зовсім різних речах своє щасття, для когось сміх батьків, а для когось це гроші .Кожен з нас порізному розуміє ,що такє бутти щасливим
Объяснение:
Відповідь:
Складала раніше літературний паспорт героя. Може Вам звідти щось пригодиться (те, про що Ви запитуєте - підкреслено)
1. Митько (Дмитро Омельчук) - головний герой пригодницької повісті Ярослава Стельмаха "Митькозавр із Юрківки, або Химера лісового озера", який займає у повісті одне з центральних місць.
Добавимо дані про рід занять: Митько - хлопець-підліток, який навчається у школі. Захоплення: Митько любить спорт, цікавиться туризмом, по меншій мірі він дуже швидко зорієнтувався як полагодити курінь і що для цього потрібно, розказував Сергієві про про романтику у користь відпочинку на природі, описував, яка смачна юшка, зварена на багаті у казанку.
2. Твір не містить опису героя, лише є згадка, коли бабуся Митька каже про онука "Та де там погладшав! Худющий, як і був", а дід Трохим відповідає їй: "… А то ж ніби й волосся було русяве, а це потемніло".
3. Вчинки героя: Митько рішучий, наполегливий, відважний. Коли потрібно було вмовити батьків Сергія відпустити його до бабусі в село, то Митько підготував заздалегідь цілу промову. Коли хлопці вирішили дізнатися, яка ж це таємнича істота живе в лісовому озері, то саме Митько запропонував брати в бібліотеці книги з зоології і шукати потрібну інформацію, "склав декілька таблиць і заучував їх напам'ять, хоча першої-ліпшої хвилини можна було в них заглянути". Коли хлопці вночі побачили як пливе в озері невідоме страхіття і кинулися навтьоки, то саме Митько прийняв рішення, що він повернеться, щоб таки роздививтися це створіння: "Крім нас же ніхто його не бачив… Я не по-біжу! Щоб потім розказати!.. Яке воно… ". Коли химера лісового озера почала кликати на порятунок Василевим голосом, то Митко не побоявся кинутися на дор хлопцеві.
4. Мова героя: У Митька добре підвішений язик. Саме Митько вів переговори з батьками Сергія, про те що вони обов"язково мусять відпустити їх до бабусі в село. І доводи наводив вагомі: "... пилюга, і розжарені спекотні вулиці — навіває сумні думки і сприяє перед-часному старінню наших організмів" А у селі їх чекало злиття "з природою після важкої праці й успішного закінчення п'ятого класу". І нехай для дорослих це виглядало кумедним, але мова героя свідчить про те, що хлопець він досить кмітливий.
5. Ставлення до героя інших персонажів твору. Сергій поважає і признає авторитет свого друга. Це видно з того, як Сергієві було соромно, коли він заснув на посту і Митько задав йому прочуханки. Зате коли сам Митько також заснув на тому ж посту, то Сергій не зловтішався, а накрив друга ковдрою. Бабуся любить онука і не розуміє, чому батьки нарікають на такого чудового хлопця.
6. Додаткові художні відомості... під час читання повісті видно як поступово змінюється хлопець. Його прагнення дізнатися, що ж за дивна істота живе в озері, настільки захопили хлопця, що він сам не помітив, як "вперше .. назвав ...ботанічку Іриною Семенівною". А ще, мені здається, якби Митько раніше дізнався, що Василь весь цей час їх дурив, то "вибив йому бубни", як пропонував Сергій. А Митько подякував Василю за те, що він "влаштував такі чудові канікули" Адже за цей час хлопці відкрили для себе такий світ, який Василю і не снився.
7. Автор позитивно ставиться до героя. Відчувається, що він вважає його хай і хлопчиськом, але досить відповідальним, відважним, справедливим.
8. Моє ставлення до героя. Мені подобається Митько своєю відвагою, наполегливістю, надійністю, вмінням вирішувати проблеми
Пояснення: