Першими в ліквідації наслідків аварії взяли участь співробітники станції. Вони займалися відключенням обладнання, розбором завалів, усуненням вогнищ загорянь на обладнанні та іншими роботами безпосередньо в приміщеннях аварійного блоку, а також всієї станції в цілому. .
У перші місяці після аварії число її жертв серед тих, хто брав участь в перодоленіі наслідків аварії відразу після того, що сталося, на перший погляд може здатися не дуже значним: 31 людина, з яких один загинув безпосередньо під час вибуху, ще один помер відразу після аварії від множинних фізичних травм і радіаційного ураження, інші померли протягом кількох тижнів після аварії від радіаційних опіків і гострої променевої хвороби.
Загалом образ Марусі має фольклорну основу. Починаючи з її зовнішності , закінчуючи рисами характеру, ми бачимо Марусю ідеальною українською дівчиною, яка ніби прийшла до нас із сумних та ліричних народних пісень. Образ Марусі є дуже гармонійним, бо її внутрішній світ і зовнішність однаково красиві та привабливі. Маруся працьовита, покірна, слухняна. Вона шанує своїх батьків, поважає своїх подруг. Вона живе у досить заможній родині, але не цурається роботи: працює і з батьком на полі, і в хаті, і біля худоби. Ця покірна та чиста дівчина надзвичайно богобоязлива. Проте її релігією є не тільки християнство, а й народна мораль — вірування і норми поведінки, що передалися їй від дідів прадідів.Маруся вважає за гріх навіть ходити на вечорниці. Таку саму цнотливість, щирість та вірність Маруся виявляє і в коханні: вона покохала Василя один раз і назавжди. Вона готова віддати життя за свою любов, але коли батько не дає згоди на шлюб із Василем, Маруся покірно погоджується. Сумуючи за Василем, вона щодня ходить до озера, пригортає до серця горішки, які подарував їй Василь.На образі Марусі позначився і вплив домінуючого літературного стилю сентименталізму. Читач одразу помічає чутливість Марусі. Автор наголосив саме на її емоціях та почуттях, на внутрішньому світі своєї героїні.Важливу у роль у створенні образів цієї повісті відіграє пейзаж: природа також передає почуття героїв та думки автора, налаштовує читача на відповідний лад.Образ Василя в повісті не просто яскравий та самобутній, він також хоче розкрити образ Марусі. Василь уособлює парубка з народних пісень: він , сміливий, порядний і розумний. Але його сентиментальність, на мою думку, дещо перебільшена, хоча це також данина стилю. Образ Василя від цієї чинності трохи «програє», але твір загалом стає тільки емоційно наснаженим, більш народним. Образ Марусі розкривається і через ставлення Василя до чим і коханої. Він жити не може без неї: побачивши свою Марусю мертвою, він починає плакати і падає на землю, немов неживий. Прощаючись із коханою, також плаче. Таким чином автор підкреслює індивідуальність Марусі, позитивні риси її характеру, адже її так сильно покохав майже ідеал українського парубка XIX століття!Але, як каже стара латинська приказка, часи змінюються і ми змінюємось із ними. Сучасний читач навряд зрозуміє таку дивну покірність, смерть, розлуку з коханим або сльози парубка. З часом люди змінюються, змінюються їхні ідеали та світогляд. І сьогодні люди вже так не захоплюються дівчатаими, подібними до Марусі. Але ми все одно маємо зберігати те найчистіше та найкраще у своїх серцях, що передається від покоління до покоління протягом багатьох сторіч, незважаючи на.те, наскільки сильно відрізняються в наші епосі. Образ Марусі, майстерно створений Г. Квіткою-Основ’яненком, допомагає не втратити одвічних моральних цінностей нашої нації та всього людства.