М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

Коли у творі «І мертвим,і живим...» йдеться про нащадків гетьманів, Т.Г.Шевченка обурює те, що вони (продовжіть речення). Чому , на вашу думку, поет так ставиться до нащадків гетьманів?

👇
Открыть все ответы
Ответ:
skeych
skeych
04.02.2020
Мої роздуми над поемою «давня казка» головні герої поеми «давня казка» — поет та лицар бертольд. дія відбувається ніби поза часом, але ми підсвідомо вважаємо усе описане ситуацією, що мала місце у давнині: ще б пак, лицарі, прекрасна , військові походи… але занурюючись у сюжет, ми забуваємо про те, що описані події не втратили своєї актуальності і дотепер. авторка окреслює головний конфлікт поеми: це суперечності між поетом, який виступає ніби узагальненим образом поета як такого, співця краси природи, виразника народної думки, і лицарем бертольдом, який уособлює узагальнений тип правителя, ласого до грошей та статків, приземленого, амбіційного, несправедливого.дійшовши таких висновків з прочитаного, розкривши той прихований зміст, те широке узагальнення, на основі якого побудувала леся українка свою поему, ми розуміємо, що «давня казка» має місце і в xxi сторіччі… згадаймо часи срср (адже це було так зокрема репресії, яких зазнавали діячі культури та літератури, журналісти і вчені. хіба це не поети, ув’язнені злим лицарем? поет не боявся ув’язнення, адже знав, що його вільні думи-чарівниці , його нащадки та послідовники його магічному слову і далі поширюватись світом, нести не лише красу мистецтва, а й ідеї справедливості, рівності. так само й громадські діячі xx сторіччя не соромились та не боятись висловлювати свою думку, знаючи, що правда переможе; навіть якщо прийдеться віддати за неї життя, — їхня справа не марна.ми пам’ятаємо цей непростий період в нашій історії і шануємо людей, які показали себе сміливими борцями за свободу. але чи зникла ця проблема зараз? вже постала «правда нова», яку ніби пророкувала нам видатна поетеса? це непросте питання. адже в нашій країні немає утисків з боку влади щодо журналістів, письменників, поетів. кожен може вільно висловитись, навіть якщо його позиції не збігаються з чиєюсь думкою… це на поверхні, але мені здається, що проблеми все-таки залишились… кілька років тому в україні було проведене і отологічне опитування серед працівників змі, в якому спитали, чи впливає політика редакції на думки, висловлені в дописах журналістів. і близько сорока відсотків відповіли, що впливає… на мою думку, причиною цього є не тільки «неправильна» політика редакції, а й спосіб мислення людей: ще й досі, а не побоювання з приводу висловлення своїх думок, підсвідомо ще боїмось сказати бодай слово всупереч. я сподіваюсь, що з часом такий спосіб мислення, такий спосіб поведінки зміниться. та він і зараз змінюється, тож часи правди нової, мабуть, не за горами…нещодавно я дізнався, що за звичайними для нас речами (телебачення, радіо, газети) ховаються цілі наукові галузі: психологія, соціологія, правознавство досліджують феномени, пов’язані зі змі. кажуть, що журналісти не стільки відображують громадську думку, скільки творять її. і добре, якщо це поет з «давньоїказки», який закликає людей до боротьби за справедливість. але часто журнали та телебачення впливають на нас не зовсім позитивно. крім того, я також дізнавався про важливе поняття «інформаційної безпеки» та «інформаційного нападу» — коли відбувається спеціально зорганізований інформаційний вплив на глядачів… виходить, коли спала боротьба між «правителями» та «поетами», загострилась боротьба між самими «поетами»? всі ті процеси, що мають місце в річищі впливу змі на людей, приховане протистояння чи тиск політики на журналістику — дуже складні і ми не можемо зовні їх осягнути, а відтак не можемо й знайти шлях розв’язання багатьох проблем. але існують науковці: психологи, соціологи, правознавці та й просто і громадські діячі, які займаються і займатимуться цими проблемами. тож розраховуємо на їхню компетентність та на нашу власну обачливість і чесність перед собою. тоді, можливо, часи «нової правди» настануть дуже скоро.
4,4(59 оценок)
Ответ:
yamarinaigorp00vfk
yamarinaigorp00vfk
04.02.2020

Відповідь:

1. Події на початку оповідання відбуваються у сел вка

2. Козаки в цьому оповіданні воювали проти татар.

3. В полон взяли сина кримського хана Девлет-гірея Ібрагіма – Мустафу.

4. Діда Андрія зарубали, батька Степана і сестру Ганусю взяли у полон, а матір Палажку зарізали

5. Щоб взволити Ганусю потрібно було їхати в Крим.

6. Харциз Карим  обікрав Павлуся ще й продав його татарам

7. Козаки впізнавши коня і сідло Павлуся судили його за зрадництво і відтяли йому голову

8. Павлусь сподобався татарам своєї веселою вдачею,  понятливістю і тим, як швидко він вивчив татар-ську мову.

9. Щоб залишитися  у татар Павлусь повинен був відмовитися від християнської віри (збусурманитись)

10. Татарин Сулейман купив Павлуся як подарунок для свого сина Мустафи

11.  Вибили Павлуся (але чи дротянками чітко не вказано), за тещо він занадто зухвало відповдав своєму господарю, відмовився прийняти іншу віру і інше імʼя, а також не приховував того, що він ладен в будь-який момент втекти. А до покарати дротянками (правда, цього не встигли зробити) Павлуся наказав  знову ж таки його господар Мустафа, за те, що Павлусь таки утік. Покарання передбачало 100 ударів, але так як Павлусь сам добровільно вернувся, то 100 ударів замінили на 20 ударів дротянками.

12.  Остап Швидкий опікувався Павлусем, підказував як себе вести, що можнаа говорити, а що ні, пошкодував його, коли Павлуся наказали вибити, змастив його рани ліками.

13.  Єдиним сином Дівлет-гірея Ібрагіма був  Мустафа-ага, саме під його керівництвом татари напали на вку. Павлусь сказав, що дише його сестра може знати, куди подівся син Ібрагіма, але її забрали у полон татари, а тому її потрібно знайти.

14. Полоненого Мустафу тримали у лубенського полковника

15. Павлусь і Гануся у полоні в Криму згадували зимове свято Різдво.

16. Дівлет-гірей за порятунок єдиного сина обіцяв дарувати Павлусеві і його сестрі Ганусі свободу, а також на прохання Павлуся пообіцяв йому викупити з неволі Остапа Швидкого і до м добратися в Україну .

Пояснення:

4,4(62 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Українська література
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ